Людина, яка, будучи викритою, озлоблює шию свою, раптово скрушиться, і не буде їй зцілення. 2Коли примножуються праведники, веселиться народ, а коли панує нечестивий, народ стогне. 3Чоловік, який любить мудрість, радує батька свого; а хто знається з блудницями, той марнує майно. 4Цар правосуддям утверджує землю, а хто любить подарунки, розоряє її. 5Чоловік, який лестить другові своєму, розстелює сіті ногам його. 6У гріху злої людини – тенета для неї, а праведник веселиться і радіє. 7Праведник ретельно вникає у позов бідних, а нечестивий не розглядає справи. 8Люди розпусні обурюють місто, а мудрі втихомирюють заколот. 9Розумна людина, маючи суд з людиною дурною, чи сердиться, чи сміється, – не має спокою. 10Кровожерливі люди ненавидять непорочного, а праведні піклуються про його життя. 11Нерозумний весь гнів свій виливає, а мудрий стримує його. 12Якщо правитель слухає неправдиві слова, то і всі службовці у нього нечестиві. 13Бідний і лихвар зустрічаються один з одним; але світло очам того й іншого дає Господь. 14Якщо цар судить бідних за правдою, то престіл його назавжди утвердиться. 15Різка і викриття дають мудрість; але отрок, залишений у нехтуванні, чинить сором своїй матері. 16При примноженні нечестивих збільшується беззаконня; але праведники побачать падіння їх. 17Карай сина твого, і він дасть тобі спокій, і принесе радість душі твоїй.
18Без одкровення з висоти народ неприборканий, а хто дотримується закону – блаженний. 19Словами не навчиться раб, тому що, хоча він розуміє їх, але не слухається. 20Чи бачив ти чоловіка необачного у словах своїх? на нерозумного більше надії, ніж на нього. 21Якщо з дитинства виховувати раба у розкоші, то згодом він захоче бути сином. 22Чоловік гнівливий заводить сварку, і запальний багато грішить. 23Гордість людини принижує її, а смиренний духом здобуває шану. 24Хто ділиться зі злодієм, той ненавидить душу свою; чує він прокляття, але не оголошує про те. 25Острах перед людьми ставить тенета; а хто уповає на Господа, буде у безпеці. 26Багато хто шукає прихильного лиця правителя, але доля людини – від Господа. 27Мерзота для праведників – людина неправедна, і мерзота для нечестивого – хто йде прямим шляхом.