І це притчі Соломона, які зібрали люди Єзекії, царя Юдейського. 2Слава Божа – покривати таємницею справу, а слава царів – досліджувати справу. 3Як небо у висоті й земля в глибині, так серце царів – недослідиме. 4Відокреми домішки від срібла, і вийде у срібника сосуд: 5віддали неправедного від царя, і престіл його утвердиться правдою. 6Не величайся перед лицем царя, і на місці великих не ставай; 7тому що краще, коли скажуть тобі: “йди сюди вище”, ніж коли понизять тебе перед знатним, якого бачили очі твої. 8Не вступай поспішно в тяжбу: інакше що будеш робити після закінчення, коли суперник твій осоромить тебе? 9Веди тяжбу із суперником твоїм, але таємниці іншого не відкривай, 10щоб не докорив тобі той, хто почує це, і тоді нечестя твоє не відійде від тебе. [Любов і дружба звільняють: збережи їх для себе, щоб не зробитися тобі достойним ганьби; збережи путі твої благовпорядкованими.] 11Золоті яблука у срібних прозорих посудинах – слово, сказане пристойно. 12Золота серга і прикраса з чистого золота – мудрий викривач для уважного вуха. 13Що прохолода від снігу під час жнив, те вірний посланець для того, хто посилає його: він доставляє душі господаря свого відраду. 14Що хмари і вітри без дощу, те людина, яка хвалиться подарунками, яких не дає. 15Лагідністю схиляється до милости вельможа, і м’який язик переломлює кістки. 16Знайшов ти мед, – їж, скільки тобі потрібно, щоб не пересититися ним і не виблювати його. 17Не вчащай входити в дім друга твого, щоб ти не надокучив йому і він не зненавидів тебе. 18Що молот і меч і гостра стріла, те людина, яка виголошує лжесвідчення проти ближнього свого. 19Що зламаний зуб і розслаблена нога, те надія на ненадійну [людину] в день біди. 20Що холодний день, для того, хто знімає із себе одяг, що оцет на рану, те той, хто співає пісень сумному серцю. [Як міль одягу і черва дереву, так печаль шкодить серцю людини.] 21Якщо голодний ворог твій, нагодуй його хлібом; і якщо він спраглий, напої його водою: 22тому що, [роблячи це,] ти збираєш палаюче вугілля на голову його, і Господь воздасть тобі. 23Північний вітер приносить дощ, а таємна мова – незадоволені обличчя. 24Краще жити в кутку на покрівлі, ніж із сварливою дружиною у просторому домі. 25Що холодна вода для виснаженої спрагою душі, те добра звістка з далекої країни. 26Що збурене джерело й пошкоджена криниця, те праведник, що падає перед нечестивим. 27Як недобре їсти багато меду, так домагатися слави не є слава. 28Що місто зруйноване, без стін, те людина, що не володіє духом своїм.