Не ревнуй злим людям і не бажай бути з ними, 2тому що про насильство помишляє серце їх, і про зле говорять вуста їхні. 3Мудрістю влаштовується дім і розумом утверджується, 4і з умінням наповнюється він усередині всяким дорогоцінним і прекрасним майном. 5Людина мудра сильна, і людина розумна зміцнює силу свою. 6Тому обдумано веди війну твою, і успіх буде при багатьох нарадах. 7Для нерозумного занадто високою є мудрість; біля воріт не відкриє він уст своїх. 8Хто замишляє зробити зло, того називають зловмисником. 9Помисел глупоти – гріх, і кощунник – мерзота для людей. 10Якщо ти в день нещастя виявився слабким, то бідна сила твоя. 11Рятуй узятих на смерть, і невже відмовишся від приречених на убиття? 12Чи скажеш: “ось, ми не знали цього”? А Той, Хто випробовує серц`я, хіба не знає? Той, Хто спостерігає за душею твоєю, знає це, і воздасть людині за ділами її. 13Їж, сину мій, мед, тому що він приємний, і стільник, який солодкий для гортані твоєї: 14таке і пізнання мудрости для душі твоєї. Якщо ти знайшов її, тобто майбутнє, і надія твоя не втрачена. 15Не замислюй зла, нечестивий, проти житла праведника, не спустошуй місця спокою його, 16бо сім разів упаде праведник, і встане; а нечестиві впадуть у погибель. 17Не радій, коли упаде ворог твій, і нехай не веселиться серце твоє, коли він спіткнеться. 18Інакше, побачить Господь, і неугодне буде це в очах Його, і Він відверне від нього гнів Свій. 19Не обурюйся на злодіїв і не заздри нечестивим, 20тому що злий не має майбуття, – світильник нечестивих погасне. 21Бійся, сину мій, Господа і царя; із заколотниками не спілкуйся, 22тому що несподівано прийде погибель від них, і біду від них обох хто передбачить? 23Сказано також мудрими: мати упередженість на суді – недобре. 24Хто говорить винному: “ти правий”, того будуть проклинати народи, того будуть ненавидіти племена; 25а викривачів будуть любити, і на них прийде благословення. 26В уста цілує той, хто відповідає словами вірними. 27Зверши справи твої поза домом, закінчи їх на полі твоєму, і потім облаштовуй і дім твій. 28Не будь лжесвідком на ближнього твого: для чого тобі обманювати вустами твоїми? 29Не говори: “як він вчинив зі мною, так і я зроблю з ним, воздам людині за ділами її”. 30Проходив я мимо поля чоловіка лінивого і мимо виноградника чоловіка бідного на розум: 31і ось, усе це заросло терням, поверхня його вкрилася кропивою, і кам’яна огорожа його зруйнувалася. 32І подивився я, і взяв до серця свого, і подивився й отримав урок: 33“трохи поспиш, трохи подрімаєш, трохи, склавши руки, полежиш, – 34і прийде, як перехожий, бідність твоя, і нестаток твій – як людина озброєна”.