Коли сядеш споживати їжу з володарем, то ретельно спостерігай, що перед тобою, 2і постав перешкоду в гортані твоїй, якщо ти жадібний. 3Не захоплюйся ласими стравами його; це – оманна їжа. 4Не піклуйся про те, щоб нажити багатство; залиш такі думки твої. 5Спрямуєш очі твої на нього, і – його вже немає; тому що воно зробить собі крила і, як орел, полетить до неба. 6Не споживай їжі у людини заздрісної і не захоплюйся ласими стравами її; 7тому що, які думки у душі її, така й вона; “їж і пий”, говорить вона тобі, а серце її не з тобою. 8Шматок, який ти з’їв, виблюєш, і добрі слова твої ти витратиш даремно. 9У вуха нерозумного не говори, тому що він знехтує розумні слова твої. 10Не пересувай межі давньої і на поля сиріт не заходь, 11тому що Захисник їх сильний; Він вступиться у справу їх з тобою. 12Прихили серце твоє до навчання і вуха твої – до розумних слів. 13Не залишай юнака без покарання: якщо покараєш його різкою, він не помре; 14ти покараєш його різкою і спасеш душу його від пекла.
15Сину мій! якщо серце твоє буде мудре, то порадіє і моє серце; 16і нутрощі мої будуть радіти, коли вуста твої будуть говорити справедливе. 17Нехай не заздрить серце твоє грішникам, але нехай перебуває воно в усі дні у страху Господньому; 18тому що є майбутнє, і надія твоя не втрачена. 19Слухай, сину мій, і будь мудрий, і направляй серце твоє на пряму путь. 20Не будь між тими, хто упивається вином, між тими, хто пересичується м’ясом: 21тому що п’яниця і той, хто пересичується, зубожіють, і сонливість одягне в руб’я. 22Слухайся батька твого: він породив тебе; і не зневажай матері твоєї, коли вона і постаріє. 23Купи істину і не продавай мудрости і вчення і розуму. 24Торжествує батько праведника, і хто породив мудрого, радіє за нього. 25Нехай веселиться батько твій і нехай торжествує мати твоя, що народила тебе.
26Сину мій! віддай серце твоє мені, і очі твої нехай спостерігають за путями моїми, 27тому що блудниця – глибока прірва, і чужа дружина –вузький колодязь; 28вона, як розбійник, сидить у засідці і множить між людьми законопорушників. 29У кого виття? у кого стогін? у кого сварки? у кого горе? у кого рани без причини? у кого багряні очі? 30У тих, які довго сидять за вином, які приходять шукати вина приправленого. 31Не дивися на вино, як воно червоніє, як воно іскриться в чаші, як воно світиться рівно: 32згодом, як змій, воно вкусить, і вжалить, як аспид; 33очі твої будуть дивитися на чужих дружин, і серце твоє заговорить про розпусне, 34і ти будеш, як той, що спить серед моря, і як той, що спить на верхівці щогли. 35[І скажеш:] “били мене, мені не було боляче; штовхали мене, я не відчував. Коли прокинуся, знову буду шукати того самого”.