Вино – глузливе, сикера– буйна; і всякий, хто захоплюється ними, нерозумний. 2Гроза царя – ніби ревіння лева: хто дратує його, той грішить проти самого себе. 3Шана для людини – відстати від сварки; а всякий дурень задерикуватий. 4Лінивець узимку не оре: шукає влітку – і немає нічого. 5Помисли в серці людини – глибокі води, але людина розумна вичерпує їх. 6Багато хто хвалить людину за милосердя, але правдиву людину хто знаходить? 7Праведник ходить у своїй непорочності: блаженні діти його після нього! 8Цар, який сидить на престолі суду, розганяє очима своїми все зле. 9Хто може сказати: “я очистив моє серце, я чистий від гріха мого?” 10Неоднакові терези, неоднакова міра, те й інше – мерзота перед Господом. 11Можна узнати навіть отрока за заняттями його, чи чистою і чи правильною буде поведінка його. 12Вухо, що чує, й око, що бачить, – і те й інше створив Господь. 13Не люби спати, щоб тобі не зубожіти; тримай відкритими очі твої, і будеш досита їсти хліб. 14“Погано, погано”, говорить покупець, а коли відійде, хвалиться. 15Є золото і багато перлів, але дорогоцінне начиння – вуста розумні. 16Візьми одяг його, оскільки він заручився за чужого; і за стороннього візьми від нього заставу. 17Солодкий для людини хліб, придбаний неправдою; але після рот її наповниться жорствою. 18Починання одержують твердість через нараду, і після наради веди війну. 19Хто ходить переносником, той відкриває таємницю; і хто широко розкриває рот, з тим не спілкуйся. 20Хто лихословить батька свого і свою матір, того світильник згасне серед глибокої темряви. 21Спадщина, поспішно захоплена спочатку, не благословиться згодом. 22Не говори: “я відплачу за зло”; залиш Господу, і Він збереже тебе. 23Мерзота перед Господом – неоднакові гирі, і неправильні терези – не добро. 24Від Господа спрямовуються кроки людини; людині ж як дізнатися про шлях свій? 25Сітка для людини – поспішно давати обітницю, і після обітниці обмірковувати. 26Мудрий цар розвіє нечестивих і поверне на них колесо. 27Світильник Господній – дух людини, який випробовує всі глибини серця. 28Милість і істина охороняють царя, і милістю він підтримує престіл свій. 29Слава юнаків – сила їх, а прикраса старих – сивина. 30Рани від побиття – лікування проти зла, й удари, що проникають у нутрощі утроби.