Примхи шукає норовистий, повстає проти всього розумного. 2Дурень не любить знання, а тільки б виявити свій розум. 3З приходом нечестивого приходить і презирство, а з неславою – ганьба. 4Слова вуст людських – глибокі води; джерело мудрости – струменевий потік. 5Недобре бути небезстороннім до нечестивого, щоб звергнути праведного на суді. 6Вуста нерозумного йдуть на сварку, і слова його викликають побиття. 7Язик нерозумного – загибель для нього, і вуста його – сітка для душі його. 8[Лінивого долає страх, а душі жоноподібні будуть голодувати.] 9Слова навушника – як ласощі, і вони входять у нутрощі утроби. 10Недбайливий у роботі своїй – брат марнотратцю. 11Ім’я Господа – міцна вежа: втікає до неї праведник – і у безпеці. 12Майно багатого – міцне місто його, і як висока огорожа в його уяві. 13Перед падінням підноситься серце людини, а смирення передує славі. 14Хто дає відповідь не вислухавши, той нерозумний, і сором йому. 15Дух людини переносить її немочі; а вражений дух – хто може підкріпити його? 16Серце розумного здобуває знання, і вухо мудрих шукає знання. 17Подарунок у людини дає їй простір і до вельмож доведе її. 18Перший у позові своєму правий, але приходить суперник його і досліджує її. 19Жереб припиняє суперечки і вирішує між сильними. 20Брат, який озлобився, неприступніший за міцне місто, і сварки подібні до запорів з`амку. 21Від плоду вуст людини наповнюється утроба її; плодами вуст своїх вона насичується. 22Смерть і життя – у владі язика, і ті, що люблять його, споживуть від плодів його. 23Хто знайшов [добру] дружину, той знайшов благо й одержав благодать від Господа. [Хто виганяє добру дружину, той виганяє щастя, а хто утримує перелюбницю – божевільний і нечестивий.] 24З благанням говорить убогий, а багатий відповідає грубо. 25Хто хоче мати друзів, той і сам повинен бути дружнім; і буває друг, більш прив’язаний, ніж брат.