Краще шматок сухого хліба, і з ним мир, ніж дім, повний заколотої худоби, з розбратом. 2Розумний раб панує над безпутним сином і між братами розділить спадщину. 3Плавильня – для срібла, і горно – для золота, а серця випробовує Господь. 4Злодій дослухається до вуст беззаконних, неправдомовець слухається язика пагубного. 5Хто знущається з убогого, той хулить Творця його; хто радіє нещастю, той не залишиться непокараним [а милосердий помилуваний буде]. 6Вінець старих – сини синів, і слава дітей – батьки їхні. [У вірного цілий світ багатства, а в невірного – ні гроша.] 7Непристойна для нерозумного поважна мова, тим більше знатному – вуста неправдиві. 8Подарунок – дорогоцінний камінь в очах того, хто володіє ним: куди не звернеться він, матиме успіх. 9Хто прикриває провину, той шукає любови; а хто знову нагадує про неї, той віддаляє друга. 10На розумного сильніше діє догана, ніж на дурня сто ударів. 11Підбурювач шукає тільки зла; тому жорстокий ангел буде посланий проти нього. 12Краще зустріти людині ведмедицю, позбавлену дітей, ніж дурня з його глупотою. 13Хто за добро відплачує злом, від дому того не відійде зло. 14Початок сварки – як прорив води; залиш сварку раніше, ніж розгориться вона. 15Хто виправдовує нечестивого і хто звинувачує праведного – обоє мерзота перед Господом. 16До чого скарб у руках нерозумного? Для придбання мудрости у нього немає розуму. [Хто високим робить свій дім, той шукає, як розбитися; а хто ухиляється від навчання, впаде в б`іди.] 17Друг любить повсякчас і, як брат, з’явиться під час нещастя. 18Чоловік бідний на розум дає руку і ручається за ближнього свого. 19Хто любить сварки, той любить гріх, і хто високо піднімає ворота свої, той шукає падіння. 20Підступне серце не знайде добра, і лукавий язик потрапить у біду. 21Породив хто дурня, – собі на лихо, і батько нерозумного не порадіє. 22Веселе серце доброчинне, як лікування, а сумовитий дух сушить кістки. 23Нечестивий бере подарунок з пазухи, щоб викривити путі правосуддя. 24Мудрість – перед лицем розумного, а очі дурня – на краю землі. 25Нерозумний син – досада батькові своєму і засмучення для матері своєї. 26Недобре й звинувачувати правого, і бити вельмож за правду. 27Розумний стриманий у словах своїх, і розсудливий холоднокровний. 28І нерозумний, коли мовчить, може здатися мудрим, і хто закриває вуста свої – розсудливим.