Людині належать припущення серця, але від Господа відповідь язика. 2Усі путі людини чисті в її очах, але Господь зважує душі. 3Віддай Господу справи твої, і наміри твої звершаться. 4Усе зробив Господь заради Себе; і навіть нечестивого тримає на день біди. 5Мерзота перед Господом усякий гордовитий серцем; можна ручитися, що він не залишиться непокараним. [Початок доброго шляху – чинити правду; це угодніше перед Богом, ніж приносити жертви. Хто шукає Господа, знайде знання з правдою; істинно ті, що шукають Його, знайдуть мир.] 6Милосердям і правдою очищається гріх, і страх Господній відводить від зла. 7Коли Господу вгодні путі людини, Він і ворогів її примиряє з нею. 8Краще небагато з правдою, ніж безліч прибутків з неправдою. 9Серце людини обмірковує свій шлях, але Господь керує ходом її. 10У вустах царя – слово натхненне; вуста його не повинні погрішати на суді. 11Правильні терези і вагові чаші – від Господа; від Нього ж усі гирі в торбі. 12Мерзота для царів – діло беззаконне, тому що правдою утверджується престіл. 13Приємні царю вуста правдиві, і того, хто говорить істину, він любить. 14Царський гнів – вісник смерти; але мудра людина умилостивить його. 15У світлому погляді царя – життя, і благовоління його – як хмара з пізнім дощем. 16Придбання мудрости набагато краще за золото, і придбання розуму переважніше за добірне срібло. 17Путь праведних – відхилення від зла: той береже душу свою, хто зберігає путь свою. 18Погибелі передує гордість, і падінню – пихатість. 19Краще смирятися духом з лагідними, ніж розділяти здобич з гордими. 20Хто веде справу розумно, той знайде благо, і хто надіється на Господа, той блаженний. 21Мудрий серцем назветься благорозумним, і солодкі слова додасть до навчання. 22Розум для тих, хто має його, – джерело життя, а вченість нерозумних – глупота. 23Серце мудрого робить язик його мудрим і примножує знання у вустах його. 24Приємна мова – стільниковий мед, солодка для душі і цілюща для кісток. 25Є путі, які здаються людині прямими, але кінець їх шлях до смерті. 26Трудящий трудиться для себе, тому що змушує його до того рот його. 27Чоловік лукавий замишляє зло, і на вустах його ніби вогонь палючий. 28Чоловік підступний сіє розбрат, і навушник розлучає друзів. 29Людина неблагонамірена розбещує ближнього свого і веде його на путь недобру; 30прищулює очі свої, щоб придумати підступи; закушуючи собі губи, чинить лиходійство; [він – піч злоби]. 31Вінець слави – сивина, яка знаходиться на шляху правди. 32Довготерпеливий краще за хороброго, і той, хто володіє собою, краще за завойовника міста. 33У пол`у кидається жереб, але всі рішення його – від Господа.