Сину мій! дослухайся до мудрости моєї, і прихили вухо твоє до розуму мого, 2щоб дотриматися розсудливости, і щоб вуста твої зберегли знання. [Не слухай улесливої жінки;] 3тому що мед виливають вуста чужої дружини, і м’якша за єлей мова її; 4але наслідки від неї гіркі, як полинь, гострі, як меч двогострий; 5ноги її сходять до смерти, стопи її досягають пекла. 6Якби ти захотів осягнути стежку життя її, то путі її непостійні, і ти не узнаєш їх. 7Отже, діти, слухайте мене і не відступайте від слів уст моїх. 8Тримай далі від неї путь твою і не підходь близько до дверей дому її, 9щоб здоров’я твого не віддати іншим і років твоїх мучителеві; 10щоб не насичувалися силою твоєю чужі, і труди твої не були для чужого дому. 11І ти будеш стогнати після, коли плоть твоя і тіло твоє будуть виснажені, – 12і скажеш: “навіщо я ненавидів наставляння, і серце моє зневажало викривання, 13і я не слухав голоси вчителів моїх, не прихиляв вуха мого до наставників моїх: 14ледь не впав я у всяке зло серед зібрання і суспільства!”
15Пий воду з твоєї водойми і ту, яка тече з твого колодязя. 16Нехай [не] розливаються джерела твої по вулиці, потоки вод – по площах; 17нехай вони будуть належати тобі одному, а не чужим з тобою. 18Джерело твоє нехай буде благословенним; і утішайся дружиною юности твоєї, 19улюбленою ланню і прекрасною сарною: груди її нехай напувають тебе повсякчас, любов’ю її насолоджуйся постійно. 20І для чого тобі, сину мій, захоплюватися сторонньою й обіймати груди чужої? 21Бо перед очима Господа путі людини, і Він вимірює всі стежки її. 22Беззаконного уловлюють власні беззаконня його, і в кайданах гріха свого він утримується: 23він помирає без наставляння, і від великого безумства свого губиться.