Притчі Соломона, сина Давидового, царя Ізраїльського, 2щоб пізнати мудрість і наставляння, зрозуміти слова розуму; 3засвоїти правила розсудливости, правосуддя, суду і правоти; 4простим дати розважливість, юнаку – знання і розсудливість; 5послухає мудрий – і примножить пізнання, і розумний знайде мудрі поради; 6щоб розуміти притчу і хитромудру мову, слова мудреців і загадки їхні.
7Початок мудрости – страх Господній; [добре розуміння в усіх, кого воно водить; а благоговіння до Бога – початок розуміння;] нерозумні тільки нехтують мудрість і наставляння. 8Слухай, сину мій, повчання батька твого і не відкидай заповіту матері твоєї, 9тому що це – прекрасний вінок для голови твоєї і прикраса для шиї твоєї. 10Сину мій! якщо будуть схиляти тебе грішники, не погоджуйся; 11якщо будуть говорити: “йди з нами, зробимо засідку для убивства, підстережемо непорочного без вини, 12живих проковтнемо їх, як пекло, і – цілих, як тих, що сходять у могилу; 13наберемо всякого дорогоцінного майна, наповнимо доми наші здобиччю; 14жереб твій ти будеш кидати разом з нами, склад один буде в усіх нас”, – 15сину мій! не ходи в путь з ними, утримай ногу твою від путі їх, 16тому що ноги їхні біжать до зла і поспішають на пролиття крови. 17У очах усіх птахів даремно розставляються тенета, 18а роблять засідку для їхньої крови і підстерігають їхні душі. 19Такі путі кожного, хто жадає чужого добра: воно віднімає життя у того, хто заволодів ним.
20Премудрість виголошує на вулиці, на площах підносить голос свій, 21у головних місцях зібрань проповідує, біля входів у міські ворота говорить промову свою: 22“доки, невігласи, будете любити неуцтво? доки буйні будуть тішитися буйством? доки нерозумні будуть ненавидіти знання? 23Зверніться до мого викривання: ось, я виллю на вас дух мій, сповіщу вам слова мої. 24Я кликала, і ви не послухалися; простягала руку мою, і не було того, хто слухає; 25і ви відкинули всі мої поради, і викривань моїх не прийняли. 26За те і я посміюся з вашої загибелі; порадію, коли прийде на вас жах; 27коли прийде на вас жах, як буря, і лихо, як вихор, принесеться на вас; коли осягнуть вас скорбота і тиснява. 28Тоді будуть кликати мене, і я не почую; зранку будуть шукати мене, і не знайдуть мене. 29За те, що вони зненавиділи знання і не обрали для себе страху Господнього, 30не прийняли поради моєї, знехтували усі викривання мої; 31за те і будуть вони споживати від плодів шляхів своїх і насичуватися від помислів їх. 32Тому що впертість невігласів уб’є їх, і безтурботність нерозумних погубить їх, 33а той, хто слухає мене, буде жити безпечно і спокійно, не боячись зла”.