Псалом Давида. [Проти Голіафа.]
1Благословенний Господь Бог мій, що навчає руки мої до боротьби і пальці мої до битви. 2Він – милість моя і охорона моя; твердиня моя і Спаситель мій; Він – щит мій, і я надіюся на Нього; Він прихиляє народ мій до мене. 3Господи! Що таке людина, що Ти виявляєш їй Себе, і сини людські, що Ти піклуєшся про них? 4Людина – як подих вітру; дні її – як тінь, що зникає. 5Господи! Прихили небо Твоє і зійди; торкнися гір – і з них піде дим. 6Блисни блискавкою – і розжени ворогів моїх; пусти стріли Твої – і розвій їх. 7Простягни руку Твою з висоти, визволи мене і спаси мене з вод великих, – з руки синів чужих, 8що їх уста говорять марноту, а правиця їхня повна неправди. 9Боже! Нову пісню Тобі співаю; на десятиструннім псалтирі буду співати Тобі, 10бо Ти даєш спасіння царям; визволив Давида, раба Твого, від меча лютого. 11Визволи мене і спаси мене від руки синів чужих, що їхні уста говорять марноту, а правиця їхня повна неправди. 12Нехай сини наші будуть як розквітлі рослини у молодості своїй; і дочки наші нехай будуть прибрані й прикрашені, як стовп у царських палатах. 13Нехай житниці наші будуть повні і всяким хлібом багаті. Нехай множаться тисячами вівці на пасовищах наших. 14Нехай воли наші будуть ситі, і не буде ні розкрадання, ні пропажі, ні стогону на вулицях наших. 15Блаженний народ, у якого все це є. Блаженний народ, у якого Господь – Бог його.