Псалом Давида.
1Господи, взиваю до Тебе, вислухай мене. Почуй голос моління мого, коли взиваю до Тебе. 2Нехай стане молитва моя як кадило перед Тобою; піднесення рук моїх – як жертва вечірня. 3Постав, Господи, охорону устам моїм і двері огорожі в устах моїх. 4Не відхили серця мого до слів лукавих – виправдовувати мої гріхи, разом з людьми, що чинять беззаконня, щоб не став я спільником пристрастей їхніх. 5Нехай навчає мене праведник милістю, нехай і викриває мене; єлей же слів грішника нехай не намастить голови моєї. 6Імолитва моя проти злодіянь їхніх. Пожерла земля в безодні суддів їхніх. 7Почуті ж були слова мої як переможні; як груддя землі розметалися вони по землі; так розсипалися кості їхні над пеклом. 8На Тебе ж, Господи, Господи, звернені очі мої; на Тебе надія моя, не відкинь душі моєї. 9Охорони мене від сіті, що її поставили на мене, і від спокус, що їх наставили беззаконні. 10У сіть свою впадуть грішники, а я з Тобою її перейду.