[Псалом Давида про сотворіння світу.]
1Благослови, душе моя, Господа. Господи Боже мій, як звеличився Ти дивно. Ти прибрався у славу й у величну красу. 2Ти зодягаєшся у світло, як у ризу, простираєш небеса, як шатро. 3Підносиш над водами горні палаци Твої, обертаєш хмари на колісницю для Себе, на крилах вітру Ти ходиш. 4Ти твориш духів ангелами Своїми і слугами Своїми – вогненне полум’я. 5Ти поставив землю на тверді її, не захитається вона повік віку. 6Безодня, як одежа, покриває її; на горах стоять води. 7Від повеління Твого вони біжать, від голосу грому Твого тікають. 8Піднімаються на гори і сходять у долини в місце, що Ти призначив для них. 9Ти поклав межу, якої не перейдуть вони і не повернуться, щоб покрити землю. 10Ти посилаєш джерела в долини, поміж горами течуть [води.] 11Ти напуваєш усіх звірів польових, дикі осли втамовують спрагу свою. 12Над ними літають птахи небесні, голос їх лунає між віттям. 13Ти напуваєш гори з висот Твоїх. Плодами діл Твоїх насичується земля. 14Ти вирощуєш траву для худоби і злаки на користь людям, щоб добути хліб із землі. 15Івино веселить серце людини, і єлей намащує лице її, і хліб – підкріпляє серце людини. 16Насичуються дерева польові, кедри ливанські, що Ти насадив їх. 17Там птахи гніздяться, гніздо ж чаплі – найвище. 18Гори високі для оленів; скелі – захисток для зайців. 19Ти створив місяць, щоб визначати час, і сонце знає захід свій. 20Ти насуваєш темряву, і ніч настає; тоді бродить вся звірина лісова. 21Леви ричать за здобиччю і просять від Бога поживи собі. 22Сходить сонце – вони вертаються назад і лягають у лігвищах своїх. 23Виходить людина для справ своїх і на працю свою до вечора. 24Які величні діла Твої, Господи! Все премудро створив Ти; повна земля творіння Твого. 25Ось
море велике й просторе; там безліч гадів і тварі малої й великої. 26Там плавають кораблі, і кити, що Ти їх створив вигравати у ньому. 27Всі вони на Тебе сподіваються, що даси їм поживу у свій час. 28Ти даєш їм – вони приймають. Ти відкриваєш руку Свою – вони наповнюються усяким благом. 29Ти відвертаєш лице Твоє – вони тривожаться; віднімеш дух їх – вони щезнуть і у прах свій повернуться. 30Пошлеш Духа Свого – і створяться, і Ти оновлюєш лице землі. 31Нехай буде слава Господня навіки; звеселиться Господь від діл Своїх. 32Він погляне на землю – і вона тремтить; торкнеться гір – і вони димлять. 33Славитиму Господа все життя моє, співатиму Богові моєму, поки живу. 34Нехай буде благоприємною Йому пісня моя, і я звеселюся в Господі. 35Нехай щезнуть грішники з землі, і беззаконників нехай більше не буде. Благослови, душе моя, Господа! Алилуя!
море велике й просторе; там безліч гадів і тварі малої й великої. 26Там плавають кораблі, і кити, що Ти їх створив вигравати у ньому. 27Всі вони на Тебе сподіваються, що даси їм поживу у свій час. 28Ти даєш їм – вони приймають. Ти відкриваєш руку Свою – вони наповнюються усяким благом. 29Ти відвертаєш лице Твоє – вони тривожаться; віднімеш дух їх – вони щезнуть і у прах свій повернуться. 30Пошлеш Духа Свого – і створяться, і Ти оновлюєш лице землі. 31Нехай буде слава Господня навіки; звеселиться Господь від діл Своїх. 32Він погляне на землю – і вона тремтить; торкнеться гір – і вони димлять. 33Славитиму Господа все життя моє, співатиму Богові моєму, поки живу. 34Нехай буде благоприємною Йому пісня моя, і я звеселюся в Господі. 35Нехай щезнуть грішники з землі, і беззаконників нехай більше не буде. Благослови, душе моя, Господа! Алилуя!
Слава...