1Повчання Ефама Езрахіта.
2Милості [Твої], Господи, повіки співатиму, з роду в рід сповіщатиму істину Твою устами моїми. 3Бо Ти сказав: навіки милість перебуватиме, на небесах приготується істина Твоя. 4“Я заповів завіт обраним Моїм, клявся Давидові, рабу Моєму: 5навіки утверджу нащадків твоїх і збудую з роду в рід престіл твій”. 6Прославлятимуть небеса дивні діла Твої, Господи, і правду Твою в Церкві святих. 7Бо хто на небесах зрівняється з Господом? Іхто подібний до Нього між синами Божими? 8Бог, що Його прославляють собори святих, великий і страшний для всіх, хто навкруги Нього. 9Господи, Боже Сил! Хто подібний до Тебе?! Всесильний Ти, Господи, і правда Твоя навкруги Тебе. 10Ти володарюєш над силою моря і втихомирюєш розбурхані хвилі його. 11Ти смирив гордого, немов пораненого, і кріпкістю сили Твоєї Ти розсипав ворогів Твоїх. 12Твої небеса і Твоя земля. Ти створив всесвіт і все, що наповнює його. 13Північ і південь Ти створив єси. Фавор і Єрмон іменем Твоїм радуються. 14Сильні рамена Твої, міцна рука Твоя, високо піднесена правиця Твоя. 15Правосуддя і справедливість – основа Престолу Твого. Милість і істина йдуть перед лицем Твоїм. 16Блаженні люди, що знають глас святковий: Господи, у світлі лиця Твого вони ходять, 17і іменем Твоїм вони радуються весь день, і правдою Твоєю підносяться. 18Бо Ти похвала сили їхньої, і милістю Твоєю підноситься ріг наш. 19Бо Господь – Захист наш і Святий Ізраїлів – Цар наш. 20Колись говорив Ти у видінні святому Твоєму і сказав: “Я подав поміч мужньому, підніс обраного з людей Моїх. 21Я знайшов Давида, слугу Мого, і миром святим Моїм помазав його. 22Рука Моя захистить його і сила Моя підкріпить його. 23Не подолає ворог його, і син беззаконня не візьме в неволю його. 24Розіб’ю перед ним ворогів його, і знищу ненависників його. 25Істина Моя і милість Моя з ним, і ім’ям Моїм піднесеться сила його. 26Іпокладу на море руку його і на ріки – правицю його. 27Ібуде він звати Мене: “Ти Отець мій і Бог мій, твердиня спасіння мого.” 28Ія первенця піднесу Мого високо, вище царів землі. 29Навіки збережу йому милість Мою, і завіт Мій вірний йому. 30Іпродовжу навіки рід його, і престіл його – як дні неба. 31Аякщо сини його покинуть закон Мій і не будуть ходити за заповідями Моїми, 32якщо зневажать устави Мої і повелінь моїх не збережуть, 33то Я з жезлом прийду на беззаконня їх і з тяжкою карою – на неправду їх. 34Милості ж Моєї не відійму від нього й не переміню правди Моєї, 35не зламаю завіту Мого і не зміню того, що вийшло з уст Моїх. 36Один раз клявся Я святістю Моєю і не скажу неправду Давиду. 37Насіння його перебуватиме повіки, і престіл його – як сонце переді Мною, 38як місяць, так буде він стояти вічно. Свідок на небесах певний”. 39Аось тепер Ти відкинув, занедбав і прогнівався на помазаника Твого. 40Зневажив завіт Твій з рабом Твоїм і скинув на землю вінець його. 41Ти зруйнував навкруги мури його і твердині його обернув на руїну. 42Грабують його всі, хто проходить шляхом, став він посміховиськом у сусідів своїх. 43Ти підніс правицю супротивників його, порадував усіх ворогів його. 44Ти обернув назад вістря меча його і не підкріпив його в бою. 45Відібрав славу його і престіл його повалив на землю. 46Ти вкоротив дні влади його і вкрив його соромом. 47Доки ж, Господи, будеш відвертати від нас лице Твоє, доки буде палати над нами гнів Твій? 48Спом’яни, який вік мій. Хіба не на марне Ти створив усіх синів людських? 49Хто з людей пожив і не зазнав смерти? Хто визволив душу свою від руки пекла? 50Де давні милості Твої, Господи, що ними клявся Ти Давидові в істині Твоїй? 51Згадай, Господи, наругу над слугами Твоїми, яку я ношу в серці своїм від сильніших народів. 52Від ворогів Твоїх, Господи, що знеславлюють ім’я помазаника Твого. 53Благословен Господь навіки. Амінь, амінь.
Слава...