1Начальнику хору. Про голубку, що мовчить на самоті. Пісня Давида, коли филистимляни захопили його в Гефі.
2Помилуй мене Боже, бо нападає на мене чоловік і день у день гнобить мене. 3Щодня нападають на мене вороги мої, бо багато тих, що поборюють мене. 4Вдень я не буду боятися, бо уповаю на Тебе. 5Богом я хвалюсь у словах моїх, на Бога покладаю надію і не боюся; що зробить мені плоть? 6Щодня зневажають слова мої, всі думки їхні про мене – на зло. 7Збираються й ховаються, стежать за кожним кроком моїм, щоб уловити душу мою. 8Вони гадають, що не покараєш Ти їх за неправду їхню. 9Боже, Тобі відомі всі страждання мої; збери сльози мої та поклади їх перед Собою. Запиши їх у книгу Твою. 10Вороги мої втікають від мене, коли я кличу Тебе. З того знаю, що Ти, Боже, зі мною. 11Богом я хвалюся в словах, в Господі хвалю слово Його. 12На Бога я уповаю і не боюся: що заподіє мені людина? 13В мені, Боже, молитва до Тебе, щоб возносити Тобі хвалу, 14бо Ти визволив душу мою від смерти, [очі мої від сліз], ноги мої від спотикання. Буду ходити перед лицем Господа у світлі живих.