1Начальнику хору. На струнних інструментах. Повчання Давида.
2Вислухай, Боже, молитву мою і не зневаж благання мого. 3Прихилися і вислухай мене, я плачу від туги моєї. 4Ітривожуся від голосу ворожого і від утисків нечестивців. 5Бо вони чинять мені беззаконня й у гніві ворогують проти мене. 6Серце моє стривожилося в мені, смертельні страхіття напали на мене. 7Страх і трепет прийшли на мене, і жах огорнув мене. 8Ія сказав: хто дав би мені крила, як у голуба, я б полетів та відпочив би. 9Полетів би якнайдалі, став би жити в пустелі, ждучи Бога, щоб спас мене від слабкодухости і від бурі. 10Розбий, Господи, і роз’єднай змову їхню, бо
беззаконня та ворожнечу бачу я в місті. 11Вдень і вночі вони обходять його по мурах його, а усередині його – беззаконня та кривда. 12Іне зникають з вулиць його насильство і зрада. 13Та якби це ворог ганьбив мене, я стерпів би, або якби це ненависник мій величався наді мною, я не зважав би на нього. 14Але ти, чоловіче, – однодумцю мій, приятелю і друже мій, 15з яким ми щиро сходилися і до дому Божого разом ходили! 16Нехай загибель прийде на них, бо лукавство в оселях їхніх, посеред них. 17Я ж до Бога взиваю, і Господь почує мене. 18Увечері, і вранці, і опівдні буду благати й молити, і Він почує голос мій. 19Він визволить миром душу мою від напасників моїх, бо їх багато в мене. 20Почує мене Бог, і упокорить їх Той, Хто перебуває вічно, бо нема в них каяття, і не бояться вони Бога. 21Підіймають руки свої на невинних і оскверняють завіт Його. 22Уста їх масніші від масла, а в серці їх злоба. Масні, як олива, слова їх, але то гострі стріли. 23Покладайся на Господа у скорботах твоїх, і Він підтримає тебе. Ніколи не дасть Він упасти праведникові. 24Ти, Боже, кинеш їх у яму погибелі. Кровожерні й підступні не доживуть і до половини віку свого. Я ж, [Господи], уповаю на Тебе.
беззаконня та ворожнечу бачу я в місті. 11Вдень і вночі вони обходять його по мурах його, а усередині його – беззаконня та кривда. 12Іне зникають з вулиць його насильство і зрада. 13Та якби це ворог ганьбив мене, я стерпів би, або якби це ненависник мій величався наді мною, я не зважав би на нього. 14Але ти, чоловіче, – однодумцю мій, приятелю і друже мій, 15з яким ми щиро сходилися і до дому Божого разом ходили! 16Нехай загибель прийде на них, бо лукавство в оселях їхніх, посеред них. 17Я ж до Бога взиваю, і Господь почує мене. 18Увечері, і вранці, і опівдні буду благати й молити, і Він почує голос мій. 19Він визволить миром душу мою від напасників моїх, бо їх багато в мене. 20Почує мене Бог, і упокорить їх Той, Хто перебуває вічно, бо нема в них каяття, і не бояться вони Бога. 21Підіймають руки свої на невинних і оскверняють завіт Його. 22Уста їх масніші від масла, а в серці їх злоба. Масні, як олива, слова їх, але то гострі стріли. 23Покладайся на Господа у скорботах твоїх, і Він підтримає тебе. Ніколи не дасть Він упасти праведникові. 24Ти, Боже, кинеш їх у яму погибелі. Кровожерні й підступні не доживуть і до половини віку свого. Я ж, [Господи], уповаю на Тебе.
Слава...