1Начальнику хору. Повчання Давида, 2після того, як приходив Доїк ідумеянин і доніс Саулу, сказавши йому, що Давид прийшов у дім Авимелеха.
3Чого хвалишся злодійством, сильний? Зловживаєш милосердям Божим кожен день? 4Неправду висловлює язик твій, як бритва вигострена – таке твоє лукавство. 5Ти полюбив зло більше, ніж добро, більше неправду, ніж говорити правду. 6Ти полюбив слова погибелі, розмову улесливу. 7За те знищить тебе Бог до кінця. Викине тебе й виселить тебе з дому [твого], викоренить тебе із землі живих. 8Побачать це праведні і убояться, посміються над тобою [і скажуть]: 9“Ось чоловік, що не у Бога шукав собі сили, а сподівався на силу багатства свого та зміцнювався злочинством своїм”. 10Ая, мов оливкове зелене дерево в домі Божім, я уповаю на милість Божу повік. 11Буду вічно славити Тебе, Боже, за все, що Ти вчинив для мене. Буду надіятися на ім’я Твоє, бо Ти милостивий до праведних Твоїх.