Псалом Асафа.
1Бог богів, Господь промовив і закликає землю від сходу сонця і до заходу. 2Від Сиону велич краси Його. 3Гряде Бог наш – і не мовчить, перед ним вогонь, що все палить, навкруги Нього сильна буря. 4Він закликає з висоти небо і землю – судити народ Свій: 5“Зберіть до Мене святих Моїх, що вступили в завіт зі Мною при жертві!” 6Небеса проголосять правду Його, бо Суддя цей є Бог. 7“Слухай, народе Мій, Я буду говорити. Ізраїлю! Я буду свідчити проти тебе. Я – Бог, твій Бог. 8Не за жертви твої буду докоряти тобі, бо всепалення твої завжди переді Мною. 9Не прийму ні телят від дому твого, ні козлів із дворів твоїх, 10бо Мої всі звірі лісові і тварини на всіх горах. 11Я знаю всіх птахів небесних і вся краса поля переді Мною. 12Коли б я зголоднів, то не сказав би тобі, бо світ увесь Мій і все, що є в ньому. 13Хіба Я споживаю м’ясо телят чи п’ю кров козлів? 14Принеси Богу жертву хвали і виконай перед Всевишнім обітниці твої. 15Іпризови Мене в день скорботи твоєї, Я спасу тебе, і ти прославиш Мене”. 16Адо грішника каже Бог: “Навіщо говориш ти про настанови Мої і завіт Мій береш у вуста свої? 17Ти ж зненавидів настанови Мої і слова Мої відкидаєш від себе. 18Коли бачиш злодія, то сходишся з ним, і з перелюбником спілкуєшся. 19Уста твої невпинно злословлять, і язик твій сплітає підступи. 20Сидиш і наговорюєш на брата твого і на сина матері твоєї зводиш наклеп. 21Ти це робив, а Я мовчав; ти гадав, що й Я такий, як ти. Але Я викрию тебе і поставлю перед тобою [гріхи твої]. 22Зрозумійте ж це ви, що забуваєте Бога, щоб я не зловив вас, і тоді вже ніхто не врятує вас. 23Хто приносить жертву хвали, той прославляє Мене, і це дорога, якою Я явлю йому спасіння Моє”.