1Псалом Давида. На спомин [про суботу].
2Господи, не суди мене в ярості Твоїй і не карай мене у гніві Твоїм. 3Бо стріли Твої пройняли мене, і утвердив єси на мені руку Твою. 4Нема зцілення у плоті моїй від лиця гніву Твого, нема спокою в костях моїх від лиця гріхів моїх. 5Бо беззаконня мої перевищили голову мою і, як тягар великий, пригнітили мене. 6Засмерділись і загнилися рани мої від лиця безумства мого. 7Пригноблений я і зовсім поник, весь день сумуючи ходжу. 8Бо стегна мої сповнилися запаленням, і нема зцілення у плоті моїй. 9Озлоблений був і смирився до кінця; ридаю від болю серця мого. 10Господи, перед Тобою всі бажання мої, і зітхання моє від Тебе не втаїться. 11Серце моє стривожене, покинула мене сила моя, і світло очей моїх – і того вже не стало в мене. 12Друзі мої і приятелі мої відійшли від мене, і родина моя стала осторонь мене. 13Аті, що шукають душу мою, поставили сіті, і ті, що бажають мені зла, говорять про погибель і весь день замишляють підступи. 14Я ж, немов глухий, не чую і, як німий, не відкриваю вуст своїх. 15Істав я як людина, що не чує і не має в устах своїх виправдання. 16Бо на Тебе, Господи, уповаю я: Ти почуй, Господи, Боже мій. 17Тому я сказав: нехай ніколи не потішаються [вороги мої]; коли спіткнуться ноги мої, вони звеличуються наді мною. 18Я готовий до ран, і недуги мої повсякчас переді мною. 19Бо беззаконня мої я визнаю і печалюся через гріх мій. 20Вороги ж мої живуть і зміцнюються більше за мене, і намножилося тих, що ненавидять мене не по правді. 21Ті, що відплачують мені злом за добро, обмовляють мене, бо я про благодіяння дбаю. 22Не покинь мене, Господи, Боже мій, не відступи від мене. 23Поспіши на поміч мені, Господи спасіння мого.