Псалом Давида. (Пророчий про Христа).
1Навіщо бунтуються народи і люди замишляють марне? 2Повстають царі землі, і князі змовляються разом проти Господа і проти Христа Його. 3“Роз`ірвемо, кажуть, пута їхні й скинемо з себе ярмо їхнє”. 4Той, Хто живе на небесах, посміється з них, Господь осоромить їх. 5Тоді Він заговорить до них у гніві Своїм і обуренням Своїм розжене їх. 6Я ж поставлений від Нього Царем над Сионом – горою святою Його. 7Сповіщаю волю Господню: Господь сказав до Мене: “Ти Син Мій, Я нині породив Тебе”. 8“Проси у Мене, і дам Тобі народи у спадщину Твою і краї землі у володіння Твоє. 9Будеш пасти їх жезлом залізним і, як посуд глиняний, розіб’єш їх”. 10Отже, нині зрозумійте, царі, навчіться, всі судді землі. 11Служіть Господу зі страхом і радійте [Йому] з трепетом. 12Вшануйте Сина, щоб не прогнівався Господь і щоб не загинули ви, зійшовши з путі праведної, бо скоро запалає гнів Його. Блаженні всі, хто надіється на Нього.