Після цих подій, у царювання Артаксеркса, царя Перського, прийшов Ездра, син Азарії, Зехрія, Хелкія, Салима, 2Саддука, Ахитова, Амарія, Озії, Мемерофа, Зарея, Сауя, Вокка, Ависая, Финеєса, Єлеазара, Аарона первосвященика. 3Цей Ездра прийшов з Вавилона, як вчений, що знається на законі Мойсеєвому, даному Господом Богом Ізраїлевим, 4і зробив йому цар честь, бо він здобув у нього благовоління до всіх своїх прохань. 5І прийшли з ним у Єрусалим деякі з синів Ізраїля, зі священиків і левитів, священноспівців і воротарів і служителів при храмі, 6на сьомому році царювання Артаксеркса, у п’ятий місяць того ж сьомого року царювання; бо вони, вийшовши з Вавилона в новомісяччя першого місяця, прийшли у Єрусалим, за даним їм Господом благосприянням на шляху, у новомісяць п’ятий.
7Ездра ж докладав великі турботи, щоб нічого не опустити з закону Господнього і заповідей, щоб навчити весь Ізраїль постанов і судів. 8Прийшло і письмове повеління, дане від царя Артаксеркса Ездрі священику і читцю закону Господнього, таке: 9Цар Артаксеркс Ездрі священику і читцю закону Господнього радуватися. 10Розсудивши чоловіколюбно, я повелів, щоб ті, що бажають, з народу юдейського і зі священиків і левитів, які знаходяться в нашому царстві, добровільно йшли разом з тобою у Єрусалим. 11Отже, хто тільки бажає, нехай зберуться і йдуть, як розсудилося мені і моїм семи найближчим радникам; 12нехай побачать, що робиться в Юдеї та Єрусалимі згідно з законом Господнім, 13і віднесуть у Єрусалим дари Господу Ізраїля, які обіцяв я і мої наближені, і всяке золото і срібло, яке знайдеться в країні Вавилонській, для Господа в Єрусалим, разом з дарами від народу на храм Господа Бога їхнього, що знаходиться в Єрусалимі; 14золото ж і срібло – на волів, баранів і агнців та інше, що до цього відноситься, 15щоб возносити жертви Господу на жертовнику Господа Бога їхнього у Єрусалимі. 16І все, чого б не захотів ти з братами твоїми зробити на це золото і срібло, роби з волі Бога твого. 17І священні сосуди Господні, дані тобі для вживання в храмі Бога твого у Єрусалимі, постав перед Господом, Богом твоїм. 18І інше, що буде потрібно тобі для потреб храму Бога твого, давай з царської скарбниці. 19І ось я, цар Артаксеркс, повелів хранителям скарбниць Сирії і Фінікії, щоб вони всі, чого потребує Ездра священик і читець закону Всевишнього Бога, справно давали йому, навіть до ста талантів срібла, 20також пшениці до ста к`орів і вина до ста мір. 21І все інше за законом Божим ретельно нехай приноситься Всевишньому Богу, щоб не було гніву на царство царя і синів його. 22І ще говорю вам, щоб на всіх священиках і левитах, і священноспівцях і воротарях, і служителях храму і на писарях цього храму не було ніякої данини або іншого податку, і щоб ніхто не мав влади накладати будь-що на них. 23А ти, Ездро, за мудрістю Божою, постав начальників і суддів, щоб вони судили по всій Сирії і Фінікії всіх, хто знає закон Бога твого, а тих, хто не знає, навчай: 24і всі ті, які будуть переступати закон Бога твого, або царський, нехай будуть обов’язково покарані, чи смерти, чи тілесним покаранням, грошовою пенею або вигнанням.
25Тоді сказав учений Ездра: благословенний єдиний Господь Бог батьків моїх, що поклав на серце царю прославити дім Його у Єрусалимі 26і вшанував мене перед царем і радниками і всіма наближеними і вельможами його. 27І я підбадьорився допомогою Господа Бога мого, і зібрав мужів ізраїльських, щоб вони йшли зі мною.
28І ось начальники за племенами їхніми і за старійшинством, які вийшли зі мною з Вавилона в царювання царя Артаксеркса: 29із синів Финеєса – Гирсон; із синів Іфамара – Гамалиїл; із синів Давида – Латтус, син Сехенія; 30із синів Фороса – Захарія, і з ним записалися сто п’ятдесят людей; 31із синів Фаафмоава – Елиаонія, син Зарея, і з ним двісті людей; 32із синів Зафоя – Сехенія, син Ієзила, і з ним триста людей; із синів Адина – Овиф, син Іонафа, і з ним двісті п’ятдесят людей; 33із синів Ілама – Ієсія, син Гофолія, і з ним сімдесят людей; 34із синів Сафатії – Зараія, син Михаїла, і з ним сімдесят людей; 35із синів Іоава – Авадія, син Ієзила, і з ним двісті дванадцять людей; 36із синів Ванія – Асалимоф, син Іосафія, і з ним сто шістдесят людей; 37із синів Вавія – Захарія, син Вивая, і з ним двадцять вісім людей; 38із синів Астафа – Іоан, син Акатана, і з ним сто десять людей; 39із синів Адоникама – останні, і ось імена їхні: Елифала, син Ієуїла, і Самей, і з ними сімдесят людей; 40із синів Вагоя – Уфий, син Істалкура, і з ним сімдесят людей. 41І я зібрав їх біля ріки, яка називається Феран, і ми пробули там три дні, і я оглянув їх. 42І не знайшовши там нікого зі священиків і левитів, 43я послав до Єлеазара й Ідуїла, і Маасмана, й Алнафана, і Мамея, і Самея, й Іоривона, Нафана, Еннатана, Захарії і Мосоллама, які є начальниками і вченими, 44і сказав їм, щоб вони пішли до Доддея, який начальствує в місцевості Касиф’є, 45наказавши їм сказати Доддею і братам його і тим, що знаходяться в тій місцевості Касиф’є, щоб вони прислали нам священиків для дому Господа Бога нашого. 46І вони привели до нас могутньою рукою Господа Бога нашого мужів-знавців із синів Мооли, сина Левія, сина Ізраїлевого, Асевивея і синів його і братів його, яких було вісімнадцять чоловік; 47і Асевію й Аннуя й Осея брата із синів Ханунея, і синів їхніх двадцять чоловік; 48і зі служителів храму, яких дав Давид і начальники на служіння левитам, двісті двадцять служителів, з поіменним списком усіх. 49І оголосив я там піст перед Господом Богом нашим, 50щоб виблагати у Бога благополучний шлях нам і супутникам нашим і дітям нашим і худобі, 51бо я посоромився просити у царя піших і кінних і провідників для безпеки від супротивників наших; 52тому що ми сказали цареві, що сила Господа нашого буде з тими, хто має Його в усякому доброму починанні.
53Отже, ми знову помолилися Господу Богу нашому про все це й одержали від Нього велику милість. 54І відокремив я з родоначальників і священиків дванадцять чоловік, Есеревію і Самію, і з ними братів їхніх десять чоловік. 55І зважив при них срібло і золото і священні сосуди дому Господа нашого, які дав у дарунок цар і радники його, і вельможі і всі ізраїльтяни. 56І, зваживши, передав їм срібла шістсот п’ятдесят талантів і сосудів срібних сто талантів, і золота сто талантів, сосудів золотих двадцять і сосудів мідних з відмінної міді, що блищать, як золото, дванадцять. 57І сказав їм: і ви святі Господу, і сосуди ці святі, так само, як і золото і срібло, дане за обітницею Господу, Богу батьків наших. 58Пильнуйте і бережіть їх, доки не здасте старшим священикам і левитам і родоначальникам ізраїльським у Єрусалимі, у сосудосховище дому Бога нашого. 59І священики і левити, прийнявши срібло і золото і сосуди для Єрусалима, внесли їх у храм Господа.
60І, піднявшись від ріки Феран у дванадцятий день першого місяця, ми йшли у Єрусалим під могутньою рукою Господа над нами, і Він визволяв нас від початку путі від усякого ворога, і ми прийшли у Єрусалим. 61І тут, після трьох днів, у день четвертий зважене срібло і золото було передане в дім Господа нашого Мармофі, синові Урії, священику. 62І був з ним Єлеазар, син Финеєса; також були з ним Іосавдос, син Ісуса, і Моеф, син Саванна, левити; і здали все за кількістю і вагою; і вся вага їх записана в той же час. 63Тоді ті, що прийшли з полону, принесли жертви Богу Ізраїля, дванадцять волів за всіх ізраїльтян, дев’яносто шість баранів, сімдесят два агнці, дванадцять козлів за спасіння: все це – у жертву Господу, – 64і передали царські повеління царським правителям і начальникам Келе-Сирії і Фінікії, і вони вшанували народ і храм Господа.
65І коли це було закінчено, приступили до мене начальники і сказали: 66не відокремився народ ізраїльський і начальники і священики і левити від іноплемінних народів землі і від нечистот їх, від народів хананейських, і хеттейських, і ферезейських, і євусейських, і моавитських, і єгипетських, і ідумейських; 67бо вступили у шлюб з дочками їх, як самі, так і сини їхні, і змішалося с`ім’я святе з іноплемінними народами землі, і проводирі їхні і вельможі зробилися учасниками цього беззаконня із самого початку. 68Як тільки почув я про це, роздер на собі одяг і священне облачення, і рвав волосся на голові і бороді, і сидів заклопотаний і сумний. 69І коли я жалкував про це беззаконня, зібралися до мене всі, хто був натхненний словом Господа Бога Ізраїлевого, і я сидів сумний до вечірньої жертви.
70Тоді, вставши від посту мого, у розідраному одязі й розідраному священному облаченні упав на коліна і, простягнувши руки до Господа, я сказав: 71Господи! я соромлюсь і знічуюся перед лицем Твоїм, 72бо гріхи наші піднялися вище голів наших, і безумство наше піднялося до неба; 73ще від часів батьків наших і до цього дня ми знаходимося у великому гріху; 74і за гріхи наші і батьків наших ми з братами нашими і царями нашими і священиками нашими були віддані царям іноземним під меч, у полон і на розграбування з осоромленням до цього дня. 75Але тепер була зроблена нам така велика милість від Тебе, Господи Боже, що Ти залишив наш корінь і ім’я на місці святині Твоєї, 76що відкрив нам світильник у домі Господа, Бога нашого, дав нам споживу під час поневолення нашого! І, коли ми знаходилися в поневоленні, не були залишені Господом, Богом нашим; 77але Він схилив до нас благовоління царів перських, щоб вони дали нам споживу 78і прославили храм Господа нашого, і щоб відбудований був спустошений Сион, і нам дано було утвердження в Юдеї та Єрусалимі. 79І нині щ`о скажемо ми, Господи, маючи все це? Ми переступили повеління Твої, які Ти дав рукою рабів Твоїх, пророків, говорячи: 80земля, в яку ви входите, щоб успадкувати її, осквернена сквернами іноплемінних землі, і вони наповнили її нечистотами своїми. 81І тепер не віддавайте дочок ваших заміж за синів їхніх, і їхніх дочок не беріть за синів ваших, 82і не шукайте миру з ними в усі часи, щоб укріпитися вам і споживати блага цієї землі і залишити її у спадщину дітям вашим повіки. 83І все, що стається з нами, буває за злі діла наші і за великі гріхи наші. Ти, Господи, полегшив гріхи наші 84і дав нам такий корінь; але ми знову повернулися до порушення закону Твого через змішання з нечистотами народів землі. 85Чи не прогнівався Ти на нас так, щоб погубити нас і не залишити ні кореня, ні сімені, ні імені нашого? 86Ти істинний, Господи, Боже Ізраїлів! бо ми залишилися коренем до цього дня. 87Але ось нині перед Тобою ми в беззаконнях наших; і в них не належало б стояти перед Тобою.
88І коли Ездра молився і сповідувався і плакав, простягнувшись на землі перед храмом, зібралося до нього з Єрусалима дуже багато народу: чоловіки, жінки і діти; і був великий плач у народі. 89І, вигукнувши, Ієхонія, син Іоїля, із синів Ізраїля, сказав: Ездро! ми згрішили перед Господом, ми взяли іноплемінних дружин з народів землі; і ось тепер тут весь Ізраїль: 90нехай буде звершена нами клятва перед Господом у тому, щоб відкинути всіх іноплемінних дружин наших з дітьми їхніми, як розсудилося тобі і всім, які підкорюються закону Господа. 91Вставши, зроби це! бо це твоя справа, і ми з тобою в силі будемо зробити її. 92І, вставши, Ездра закляв старших священиків і левитів усього Ізраїля вчинити так, і вони поклялися.