І принесли ковчег Божий, і поставили його посеред скинії, яку спорудив для нього Давид, і піднесли Богу всепалення і мирні жертви. 2 Коли Давид закінчив всепалення і приношення мирних жертв, то благословив народ ім’ям Господа З і роздав усім ізраїльтянам, і чоловікам і жінкам, по одній хлібині і по шматку м’яса і по кухлю вина, 4 і поставив на службу перед ковчегом Господнім деяких з левитів, щоб вони славословили, дякували і звеличували Господа Бога Ізраїлевого: 5 Асафа головним, другим по ньому Захарію, Ієїела, Шемирамофа, Ієхиїла, Маттафію, Елиава, і Ванею, Овед-Едома та Ієїела з псалтирями і цитрами, і Асафа для гри на кимвалах, 6 а Ванею та Озиїла, священиків, щоб постійно сурмили перед ковчегом завіту Божого. 7 У цей день Давид уперше дав псалом для славослів’я Господу через Асафа, і братів його: 8 славте Господа, проголошуйте ім’я Його; сповіщайте в народах діла Його; 9 співайте Йому, бряжчіть Йому; оповідайте про всі чудеса Його; 10 хваліться ім’ям Його святим; нехай веселиться серце тих, хто шукає Господа; 11 шукайте Господа і сили Його, шукайте безперестанно лиця Його; 12 поминайте чудеса, які Він сотворив, знамення Його і суди вуст Його, 13 ви, с`ім’я Ізраїлеве, раби Його, сини Якова, обрані Його! 14 Він Господь Бог наш; суди Його по всій землі. 15 Пам’ятайте вічно завіт Його, слово, яке Він заповів у тисячу родів, 16 те, що заповідав Аврааму, і в чому клявся Ісааку, 17 і що поставив Якову в закон і Ізраїлю в завіт вічний, 18 говорячи: “тобі дам Я землю Ханаанську, у спадкоємний наділ вам”. 19 Вони були тоді нечисленні і незначні, і прибульці в ній, 20 і переходили від народу до народу і з одного царства до іншого народу; 21 але Він нікому не дозволив кривдити їх, і викривав за них царів: 22 “Не доторкайтеся до помазаних Моїх, і пророкам Моїм не робіть зла”. 23 Співайте Господу, вся земле, благовістіть з дня у день спасіння Його. 24 Сповіщайте язичникам славу Його, усім народам чудеса Його, 25 бо великий Господь і славний, страшніший за всіх богів. 26 Тому що всі боги народів ніщо, а Господь небеса сотворив. 27 Слава і велич перед лицем Його, могутність і радість на місці [святому] Його. 28 Воздайте Господу, племена народів, воздайте Господу славу і честь, 29 воздайте Господу славу імені Його. Візьміть дар, ідіть перед лице Його, поклоніться Господу у величі святині Його. 30 Тремти перед Ним, уся земле, бо Він заснував вселенну, вона не похитнеться. 31 Нехай веселяться небеса, нехай торжествує земля, і нехай скажуть у народах: Господь царює! 32 Нехай плеще море і все, що наповнює його, нехай радіє поле й усе, що на ньому. 33 Нехай радіють разом усі дерева дібровні перед лицем Господа, бо Він іде судити землю. 34 Прославляйте Господа, бо повіки милість Його, 35 і скажіть: спаси нас, Боже, Спасителю наш! Збери нас і визволи нас від народів, щоб ми славили святе ім’я Твоє і щоб хвалилися славою Твоєю! 36 Благословенний Господь Бог Ізраїлів, від віку і до віку! І сказав увесь народ: амінь! алилуя!37 Давид залишив там, перед ковчегом завіту Господнього, Асафа і братів його, щоб вони служили перед ковчегом постійно, щодня, 38 й Овед-Едома і братів його, шістдесят вісім чоловік; Овед-Едома, сина Ідифунового, і Хосу – воротарями, 39 а Садока священика і братів його священиків перед оселею Господньою, яка на висоті в Гаваоні, 40 для возношення всепалень Господу на жертовнику всепалення постійно, вранці і ввечері, і для усього, що написано в законі Господа, який Він заповів Ізраїлю; 41 і з ними Емана та Ідифуна й інших обраних, які призначені поіменно, щоб славити Господа, бо навіки милість Його. 42 При них Еман та Ідифун прославляли Бога, граючи на трубах, кимвалах і різних музичних інструментах; синів же Ідифуна поставив при вратах. 43 І пішов увесь народ, кожен у свій дім; повернувся і Давид, щоб благословити дім свій.