І ці також прийшли до Давида в Секелаг, коли він ще ховався від Саула, сина Кисового, і були серед хоробрих, які допомагали в битві. 2 Озброєні луком, вони правою і лівою рукою кидали камені, і стріляли стрілами з лука, – з братів Саула, від Веніаміна; 3 головний Ахиєзер, за ним Іоас, сини Шемаї, з Гиви; Ієзиел і Фелет, сини Азмавефа; Бераха та Ієгу з Анафофа; 4 Ішмаія гаваонитянин, хоробрий з тридцяти і начальник над тридцятьма; Єремія, Іахазиїл, Іоханан та Іозавад з Гедери. 5 Елузай, Ієримоф, Веалія, Шемарія, Сафатія харифиянин; 6 Елкана, Ішшияху, Азариїл, Іоезер та Іошавам, кореяни; 7 й Іоела і Зевадія, сини Ієрохама, з Гедора. 8 І з гадитян перейшли до Давида в укріплення, у пустелю, люди мужні, войовничі, озброєні щитом і списом; лиця левові – обличчя їхні, і вони швидкі, як сарни в горах. 9 Головний Езер, другий Овадія, третій Елиав, 10 четвертий Мишманна, п’ятий Єремія, 11 шостий Афай, сьомий Елиел, 12 восьмий Іоханан, дев’ятий Елзавад, 13 десятий Єремія, одинадцятий Махбанай. 14 Вони із синів Гадових були главами у війську: менший над сотнею, і більший над тисячею. 15 Вони і перейшли Йордан у перший місяць, коли він виступає з берегів своїх, і розігнали всіх, хто жив у долинах на схід і захід. 16 Прийшли також і з синів Веніамінових та Іудиних в укріплення до Давида. 17 Давид вийшов назустріч їм і сказав їм: якщо з миром прийшли ви до мене, щоб допомагати мені, то нехай буде в мене з вами одне серце; а якщо для того, щоб підступно зрадити мене ворогам моїм, тоді як немає пороку на руках моїх, то нехай бачить Бог батьків наших і розсудить. 18 І охопив дух Амасая, главу тридцяти, і сказав він: мир тобі, Давиде, і з тобою, сину Ієссеїв; мир тобі, і мир помічникам твоїм; тому що допомагає тобі Бог твій. Тоді прийняв їх Давид і поставив їх на чолі війська. 19 І з коліна Манассіїного перейшли деякі до Давида, коли він ішов з филистимлянами на війну проти Саула, але не допомагав їм, тому що проводирі филистимські, порадившись, відіслали його, говорячи: на нашу голову він перейде до господаря свого Саула. 20 Коли він повертався в Секелаг, тоді перейшли до нього з манассіян: Аднах, Іозавад, Ієдиаел, Михаїл, Іозавад, Елигу і Цилльфай, тисячоначальники у манассіян. 21 І вони допомагали Давиду проти полчищ, бо все це були люди хоробрі і були начальниками у війську. 22 Так з кожним днем приходили до Давида на допомогу до того, що його ополчення стало великим, як ополчення Боже. 23 Ось число головних у війську, що прийшли до Давида у Хеврон, щоб передати йому царство Саулове, за словом Господнім: 24 синів Іудиних, які носять щит і спис, було шість тисяч вісімсот готових до війни; 25 із синів Симеонових, людей хоробрих, у війську було сім тисяч сто; 26 із синів Левіїних чотири тисячі шістсот; 27 й Іоддай, князь від племені Аарона, і з ним три тисячі сімсот; 28 і Садок, мужній юнак, і рід його, двадцять два начальники; 29 із синів Веніамінових, братів Саулових, три тисячі, – але ще багато хто з них тримався дому Саулового; 30 із синів Єфремових двадцять тисяч вісімсот людей мужніх, людей вельможних у родах своїх; 31 з половини коліна Манассіїного вісімнадцять тисяч, які викликані поіменно, щоб піти поставити царем Давида; 32 із синів Іссахарових прийшли люди розумні, які знали, щ`о коли належало робити Ізраїлю, – їх було двісті головних, і всі брати їхні трималися слова їх; 33 з коліна Завулонового готових до битви, озброєних усякою військовою зброєю, п’ятдесят тисяч, у строю, одностайних; 34 з коліна Неффалимового тисяча вождів і з ними тридцять сім тисяч із щитами і списами; 35 з коліна Данового готових до війни двадцять вісім тисяч шістсот; 36 від Асира воїнів, готових до битви, сорок тисяч; 37 з-за Йордану, від коліна Рувимового, Гадового і половини коліна Манассіїного, сто двадцять тисяч, з усякою військовою зброєю. 38 Усі ці воїни, у строю, від щирого серця прийшли у Хеврон поставити Давида царем над усім Ізраїлем. Та й усі інші ізраїльтяни були одностайні, щоб поставити царем Давида. 39 І пробули там у Давида три дні, їли і пили, тому що брати їхні все приготували для них; 40 та й близькі до них, навіть до коліна Іссахарового, Завулонового і Неффалимового, привозили всю поживу на ослах, і верблюдах, і мулах, і волах: борошно, смокви, й ізюм, і вино, і єлей, і великої і дрібної худоби безліч, оскільки радість була для Ізраїля.