І сказав Господь Мойсею на горі Синаї, говорячи: 2оголоси синам Ізраїлевим і скажи їм: коли прийдете в землю, яку Я даю вам, тоді земля повинна покоїтися в суботу Господню; 3шість років засівай поле твоє і шість років обрізуй виноградник твій, і збирай плоди їх, 4а в сьомий рік буде субота спокою землі, субота Господня: поля твого не засівай і виноградника твого не обрізуй; 5що саме виросте на жниві твоєму, не пожинай, і грон з необрізаної лози твоєї не знімай; нехай буде це рік спокою землі; 6і буде це упродовж суботи землі усім вам у їжу, тобі і рабові твоєму, і рабі твоїй, і найманцеві твоєму, і поселенцеві твоєму, що оселився у тебе; 7і худобі твоїй і звірам, які на землі твоїй, нехай будуть усі плоди її в їжу. 8І нарахуй собі сім суботніх років, сім разів по сім років, щоб було у тебе в семи суботніх роках сорок дев’ять років; 9і засурми трубою в сьомий місяць, у десятий [день] місяця, у день очищення засурміть трубою по всій землі вашій; 10і освятіть п’ятдесятий рік і оголосіть свободу на землі всім жителям її: нехай буде це у вас ювілей; і поверніться кожен у володіння своє, і кожен поверніться у своє плем’я. 11П’ятдесятий рік нехай буде у вас ювілейний: не сійте і не жніть, що саме виросте на землі, і не знімайте ягід з необрізаної лози, 12бо це ювілей: священним нехай буде він для вас; з поля їжте врожай його. 13В ювілейний рік повертайтеся кожен у володіння своє. 14Якщо будеш продавати що ближньому твоєму, або будеш купувати що у ближнього твого, не кривдьте одне одного; 15за розрахунком років після ювілею ти повинен купувати у ближнього твого, і за розрахунком років прибутку він повинен продавати тобі; 16якщо багато залишається років, збільши ціну; а якщо мало років залишається, зменши ціну, бо за відповідну кількість років жнив він продає тобі. 17Не кривдьте одне одного; бійся Бога твого, бо Я Господь, Бог ваш. 18Виконуйте постанови Мої, і зберігайте закони Мої і виконуйте їх, і будете жити спокійно на землі; 19і буде земля давати плід свій, і будете їсти досита, і будете жити спокійно на ній. 20Якщо скажете: що ж нам їсти в сьомий рік, коли ми не будемо ні сіяти, ні збирати врожаї наші? 21Я пошлю благословення Моє на вас у шостий рік, і він принесе врожаю на три роки; 22і будете сіяти у восьмий рік, але будете їсти врожаї старі до дев’ятого року; доки не вистигне врожай його, будете їсти старе. 23Землю не слід продавати назавжди, бо Моя земля: ви прибульці і поселенці у Мене; 24по всій землі володіння вашого дозволяйте викуп землі. 25Якщо брат твій зубожіє і продасть від володіння свого, то прийде близький його родич і викупить продане братом його; 26якщо ж нема кому за нього викупити, але сам він буде мати достаток і знайде, скільки потрібно на викуп, 27то нехай він розрахує роки продажу свого і поверне залишок тому, кому він продав, і вступить знову у володіння своє; 28якщо ж не знайде рука його, скільки потрібно повернути йому, то продане ним залишиться у руках покупця до ювілейного року, а в ювілейний рік відійде воно, і він знову вступить у володіння своє. 29Якщо хто продасть житловий будинок у місті, огородженому стіною, то викупити його можна до закінчення року від продажу його: протягом року викупити його можна; 30якщо ж не буде він викуплений до закінчення цілого року, то будинок, який у місті, що має стіну, залишиться назавжди у покупця його в роди його, і в ювілей не відійде від нього. 31А будинки в селищах, навколо яких нема стіни, слід вважати нарівні з полем землі: викуповувати їх [завжди] можна, і в ювілей вони відходять. 32А міста левитів, будинки в містах володіння їх, левитам завжди можна викуповувати; 33а хто з левитів не викупить, то проданий будинок у місті володіння їх у ювілей відійде, бо будинки в містах левитських складають їхнє володіння серед синів Ізраїлевих; 34і поля навколо міст їхніх продавати не можна, бо це вічне володіння їх. 35Якщо брат твій зубожіє і прийде в занепад у тебе, то підтримай його, чи прибулець він, або поселенець, щоб він жив з тобою; 36не бери від нього лихви і прибутку і бійся Бога твого; [Я Господь,] щоб жив брат твій з тобою; 37срібла твого не віддавай йому в лихву і хліба твого не віддавай йому для одержання прибутку. 38Я Господь, Бог ваш, Який вивів вас із землі Єгипетської, щоб дати вам землю Ханаанську, щоб бути вашим Богом. 39Коли зубожіє в тебе брат твій і буде проданий тобі, то не накладай на нього роботи рабської: 40він повинен бути у тебе як найманець, як поселенець; до ювілейного року нехай працює у тебе, 41а тоді нехай відійде він від тебе, сам і діти його з ним, і повернеться у плем’я своє, і вступить знову у володіння батьків своїх, 42тому що вони – Мої раби, яких Я вивів із землі Єгипетської: не слід продавати їх, як продають рабів; 43не пануй над ним з жорстокістю і бійся Бога твого. 44А щоб раб твій і рабиня твоя були у тебе, то купуйте собі раба і рабиню в народів, які навколо вас; 45також і з дітей поселенців, що оселилися у вас, можете купувати, і з племені їх, яке у вас, що народилося у них в землі вашій, і вони можуть бути вашою власністю; 46можете передавати їх у спадщину і синам вашим після себе, як маєток; вічно володійте ними, як рабами. А над братами вашими, синами Ізраїлевими, один над одним не володарюйте, не пануйте з жорстокістю. 47Якщо прибулець або поселенець твій буде мати достаток, а брат твій перед ним зубожіє і продасться прибульцеві, що оселився у тебе, або кому-небудь із племені прибульця, 48то після продажу можна викупити його; хто-небудь із братів його повинен викупити його, 49або дядько його, або син дядька його повинен викупити його, або хто-небудь з родичів його, з племені його, повинен викупити його; або якщо буде мати достаток, сам викупиться. 50І він повинен розрахуватися з покупцем його, починаючи від того року, коли він продав себе, до року ювілейного, і срібло, за яке він продав себе, слід віддати йому за кількістю років; як тимчасовий найманець він повинен бути в нього; 51і якщо ще багато залишається років, то за мірою їх він повинен віддати у викуп за себе срібло, за яке він куплений; 52якщо ж мало залишається років до ювілейного року, то він повинен порахувати і за мірою років віддати за себе викуп. 53Він повинен бути у нього, як найманець, в усі роки; він не повинен панувати над ним з жорстокістю в очах твоїх. 54Якщо ж він не викупиться таким чином, то в ювілейний рік відійде сам і діти його з ним, 55тому що сини Ізраїлеві Мої раби; вони Мої раби, яких Я вивів із землі Єгипетської. Я Господь, Бог ваш.