Після цього Мойсей і Аарон прийшли до фараона і сказали [йому]: так говорить Господь, Бог Ізраїлів: відпусти народ Мій, щоб він звершив Мені свято в пустелі. 2Але фараон сказав: хто такий Господь, щоб я послухався голосу Його і відпустив [синів] Ізраїля? я не знаю Господа й Ізраїля не відпущу. 3Вони сказали [йому]: Бог євреїв покликав нас; відпусти нас у пустелю на три дні шляху принести жертву Господу, Богу нашому, щоб Він не уразив нас моровицею, або мечем. 4І сказав їм цар Єгипетський: для чого ви, Мойсей і Аарон, відволікаєте народ [мій] від справ його? ідіть [кожен з вас] на свою роботу. 5І сказав фараон: ось, народ у землі цій численний, і ви відволікаєте його від роботи його. 6І в той же день фараон дав повеління приставникам над народом і наглядачам, говорячи: 7не давайте надалі народу соломи для вироблення цегли, як учора і третього дня, нехай вони самі ходять і збирають собі солому, 8а цеглин накладіть на них ту саму визначену кількість, яку вони виробляли вчора і третього дня, і не зменшуйте; вони бездіяльні, тому і кричать: підемо, принесемо жертву Богу нашому; 9дати їм більше роботи, щоб вони працювали і не займалися пустими речами. 10І вийшли приставники народу і наглядачі його і сказали народу: так говорить фараон: не даю вам соломи; 11самі підіть, беріть собі солому, де знайдете, а робота ваша ніскільки не зменшується. 12І розсіявся народ по всій землі Єгипетській збирати жниво замість соломи. 3Приставники ж примушували [їх], говорячи: виконуйте [визначену] роботу свою щодня, як і тоді, коли була у вас солома. 14А наглядачів із синів Ізраїлевих, яких поставили над ними приставники фараонові, били, говорячи: чому ви вчора і сьогодні не виготовляєте визначеної кількости цеглин, як було до цих пір? 15І прийшли наглядачі синів Ізраїлевих і волали до фараона, говорячи: для чого ти так чиниш з рабами твоїми? 16соломи не дають рабам твоїм, а цеглу говорять нам, робіть. І ось, рабів твоїх б’ють; гріх народу твоєму. 17Але він сказав [їм]: бездіяльні ви, бездіяльні, тому і говорите: підемо, принесемо жертву Господу. 18Ідіть же, працюйте; соломи не дадуть вам, а визначену кількість цегли давайте. 19І побачили наглядачі синів Ізраїлевих біду свою в словах: не зменшуйте кількости цегли, яку [визначено] на кожен день. 20І коли вони вийшли від фараона, то зустрілися з Мойсеєм і Аароном, які стояли, чекаючи на них, 21і сказали їм: нехай бачить і судить вас Господь за те, що ви зробили нас ненависними в очах фараона і рабів його і дали їм меч у руки, щоб убити нас. 22І звернувся Мойсей до Господа і сказав: Господи! для чого Ти піддав такій біді народ цей, [і] для чого послав мене? 23бо з того часу, як я прийшов до фараона і став говорити ім’ям Твоїм, він почав гірше чинити з народом цим; визволити ж, – Ти не визволив народ Твій.