І сказав Господь Мойсеєві, говорячи: 2дивись, Я призначаю саме Веселеїла, сина Урієвого, сина Орового, з коліна Іудиного; 3і Я сповнив його Духом Божим, мудрістю, розумінням, знанням і всіляким мистецтвом, 4виробляти з золота, срібла і міді, [з блакитної, пурпурової і червленої вовни і з крученого висону], 5різати камені для вставлення і різати дерево для всякої справи; 6і ось, Я даю йому помічником Аголиава, сина Ахисамахового, з коліна Данового, і в серце всякого мудрого вкладу мудрість, щоб вони зробили все, що Я повелів тобі: 7скинію зібрання і ковчег одкровення і кришку на нього, й усе приладдя скинії, 8і стіл і [все] приладдя його, і світильник з чистого золота і все приладдя його, і жертовник куріння, 9і жертовник всепалення й усе приладдя його, й умивальник і підніжжя його, 10й одежі службові й одяг священний Аарону священику, й одежі синам його, для священнослужіння, 11й єлей помазання і куріння запашне для святилища: усе так, як Я повелів тобі, вони зроблять. 12І сказав Господь Мойсеєві, говорячи: 13скажи синам Ізраїлевим так: суботи Мої дотримуйте, бо це – знамення між Мною і вами в роди ваші, щоб ви знали, що Я Господь, Який освячує вас; 14і додержуйте суботу, тому що вона свята для вас: хто осквернить її, той нехай буде відданий на смерть; хто стане в цей день робити справи, душа та повинна бути знищеною із середовища народу свого; 15шість днів нехай роблять справи, а в сьомий – субота спокою, посвячена Господу: усякий, хто робить справи в день суботній, нехай буде відданий на смерть; 16і нехай зберігають сини Ізраїлеві суботу, святкуючи субботу в роди свої, як завіт вічний; 17це – знамення між Мною і синами Ізраїлевими повік, тому що в шість днів сотворив Господь небо і землю, а в день сьомий спочив і покоївся. 18І коли [Бог] перестав говорити з Мойсеєм на горі Синаї, дав йому дві скрижалі одкровення, скрижалі кам’яні, на яких написано було перстом Божим.