І благословив Бог Ноя і синів його і сказав їм: плодіться і розмножуйтеся, і наповнюйте землю, [і володійте нею]; 2нехай бояться вас і нехай тремтять перед вами усі звірі земні, [і вся худоба земна,] і всі птахи небесні, все, що рухається на землі, й усі риби морські: у ваші руки віддані вони; З все, що рухається, що живе, буде вам у їжу; як зелень трав’яну даю вам усе; 4тільки плоті з душею її, з кров’ю її, не їжте; 5Я стягну і вашу кров, у якій життя ваше, стягну її від усякого звіра, стягну також душу людини від руки людини, від руки брата її; 6хто проллє кров людську, того кров проллється рукою людини: бо людина створена за образом Божим; 7ви ж плодіться і розмножуйтесь, і розповсюджуйтеся по землі, і примножуйтеся на ній.
8І сказав Бог Ною і синам його з ним: 9ось, Я укладу завіт Мій з вами і з нащадками вашими після вас, 10і з усякою душею живою, що з вами, із птахами і з худобою, і з усіма звірами земними, які у вас, з усіма, що вийшли з ковчега, з усіма тваринами земними; 11укладу завіт Мій з вами, що не буде більше знищена всяка плоть водами потопу, і не буде вже потопу на спустошення землі. 12І сказав [Господь] Бог: ось знамення завіту, який Я укладаю між Мною і між вами і між усякою душею живою, що з вами, в роди назавжди: 13Я покладаю веселку Мою у хмарі, щоб вона була знаменням [вічного] завіту між Мною і між землею. 14І буде, коли Я наведу хмару на землю, то з’явиться веселка [Моя] у хмарі; 15і Я згадаю завіт Мій, що між Мною і між вами і між усякою душею живою в усякій плоті; і не буде більше вода потопом на знищення всякої плоті. 16І буде веселка [Моя] у хмарі, і Я побачу її, і згадаю завіт вічний між Богом [і між землею] і між усякою душею живою в усякій плоті, що на землі. 17І сказав Бог Ною: ось знамення завіту, який Я уклав між Мною и між усякою плоттю, що на землі.
18Сини Ноєві, що вийшли з ковчега, були: Сим, Хам і Яфет. Хам же був батьком Ханаана. 19Ці троє були синами Ноєвими, і від них заселилась уся земля.
20Ной почав обробляти землю і насадив виноградник; 21і випив він вина, і сп’янів, і лежав оголеним у наметі своєму. 22І побачив Хам, батько Ханаана, наготу батька свого, і, вийшовши, розповів двом братам своїм. 23Сим же і Яфет взяли одяг і, поклавши його на плечі свої, пішли задом і покрили наготу батька свого; обличчя їхні були повернені назад, і вони не бачили наготи батька свого. 24Ной витверезів від вина свого і довідався, що вчинив над ним менший син його, 25і сказав: проклятий Ханаан; раб рабів буде він у братів своїх. 26Потім сказав: благословенний Господь Бог Симів; Ханаан же буде рабом йому; 27нехай поширить Бог Яфета, нехай оселиться він у наметах Симових; Ханаан же буде рабом йому.
28І жив Ной після потопу триста п’ятдесят років. 29Усіх же днів Ноєвих було дев’ятсот п’ятдесят років, і він помер.