У початках Християнства було жорстоке переслідування християн поганами. Однак християнська місія тоді була значно легшою ,ніж тепер, бо погани також вірували в існування Вищої Сили щоправда, лише в формі почитання божків.
Атеїзм у справжньому значенні цього слова це продукт модерних людей. І саме тому місія релігії ніколи досі не бувала такою складною, трудною й відповідальною, як тепер.
В атеїстів, як і в кожній людині, є природжена релігійна потенція.
Складною і глибокою є істота вірування в існування Бога. Отож і складною та глибокою є справа методів актуалізування релігійної потенції в душах атеїстів.
Наука відкривання тайн субстанції й побудови всесвіту займає, чи пак повинна займати, одне з головних місць серед підстав, що підтверджуть факт існування Бога.
Коли деякі провідники християн в країнах Західної Европи осудили були Копєрника за його епохальне відкриття в астрономії, бо воно, нібито „суперечило Християнству", то цей славний учений християнин відповів, що наука відкриває нам велич і складність всесвіту, а тим самим і допомагає наблизитися до пізнання величі його Творця.
Глибоке пізнання світу веде до Бога.
Праця Прот. М. Овчаренка розумність в світі" це перший в українській науковій літературі твір, що конкретними даними наукових досягнень теперішнього гасу з галузі фізики, біологи й ін. наук (ці дані не заперечують самі атеїсти) підтверджує той факт, що світ постав не сам собою, а що створив його Бог.
Прот. М. Овчаренко є богослов і фахівець фізик (природник), тому й аргументи його заслуговують на серйозну увагу. Він дає цікаві наукові факти, які можливо, багатьом невідомі. Таким чином, праця приносить подвійну користь: дає підстави для свідомої віри в Бога і знайомить з найновішими науковими досягненнями.
Ця праця корисна і для віруючих, бо вона зміцнює їх віру і озброює проти атеїзму.
За винятком фізичного і духового насильства всі інші способи релігійного навчання й виховання (в залежності від ґрунту) є добрі; краще коли вони координуються. Але без наукових доказів у наших чacax місіонер обійтися не може, особливо в праці з молоддю, освіееною молоддю.
В світі такої дійності значення цієї праці Прот. М. Oчаренка стає ясним саме собою.
У початках Християнства апологетика (оборона віри) мала морально-політичний характер: вона доказувала поганській владі, що християни не шкодили державі, отже не було підстав переслідувати їх.
Згодом почалася оборона чистоти Християнства перед впливами нехристиянських релігій.
У модерних чacax центр апологетики це взаємини науки і Християнства.
Не можна винити тих, у кого потенціяльне вірування не розбуджене, бо вина по стороні тих, хто покликаний розбудити його.
Релігія ще ніколи не була так загрожена, як тепер; але ще ніколи досі місійна справа не була такою занедбаною, як тепер.
Розумність в світі" Прот. М. Oвчаренкa це конкретний і важливий вклад у справу релігійної місії.
 
Проф. д-р Юрій Мулик — Луцик