На життя, але не в осуд
- Деталі
Христос говорить про важливість Причастя: "Якщо не споживатимете Тіла Сина Людського і не питимете Його Крови, не матимете в собі життя. Хто споживає Моє Тіло і п`є Мою Кров, той має вічне життя, — і Я його воскрешу останнього дня" (Ін. 6:53-54).
Офіційне повідомлення! Відбулися Загальні парафіяльні збори громади св. вмч. Димитрія Солунського
- Деталі
15 червня 2019р.Б. громада парафії св. вмч. Димитрія Солунського в с. Бузова Києво-Святошинського р-ну Київської області, яка раніше належала до УПЦ-КП Київської єпархії, на Загальних парафіяльних зборах юридично оформила зміни підлеглості релігійної громади і влиття у склад Української Православної Церкви (Православної Церкви України) шляхом внесення відповідних змін до Статуту і затвердження Статуту релігійної громади у новій редакції. Рішення принятте ОДНОГОЛОСНО!
Святе Четвероєвангеліє
- Деталі
Першими в ряду книг Нового Завіту стоять чотири канонічних Євангелія: від Матфея, Марка, Луки та Іоанна. У сукупності, поглиблюючи і доповнюючи одне одного, вони утворюють єдине Євангеліє Ісуса Христа, Сина Божого (Мк. 1; 1).
Святкова служба в день Святої Трійці. Фотозвіт.
- Деталі
16 червня 2019 р.Б. Свято-димитрівська громада молитовно вшанувала сходження свято Святого Духа – Трійцю, П'ятидесятницю.
Прийняття Святого Причастя
- Деталі
Божественна літургія — воістину "небо на землі", як говорить Іоанн Кронштадтський, священик, що жив на початку нашого сторіччя і що мав дари зцілення і прозорливості. Він сам здійснював літургію щодня.
Нам даровано небесну трапезу, і ми чуємо слова Самого Христа: "Прийміть, споживайте, це — Тіло Моє... Пийте з неї всі, бо це — Кров Моя Нового Завіту, що за багатьох проливається на відпущення гріхів...".
Джерела віровчення
- Деталі
Православний катехізис визначає в якості першоджерел віровчення Святе Письмо і передане Церквою Священне Передання.
Спочатку виникла Церква, і лише після цього поступово стали з`являтися книги Нового Завіту: Євангелія і апостольські послання.
Молитовне правило
- Деталі
Як би ми не відрізнялися один від одного, в розвитку духовного життя все ж спостерігається певна закономірність. Тому досвідом інших можливо управлятися і в молитовному житті. Це можна пояснити так. Ми читаємо опис якоїсь далекої країни і нам здається, що ми там самі побували. Коли ж нам надається можливість дійсно побувати в тих місцях, про які читали, ми згадуємо деталі і взнаємо їх. Те ж саме відбувається і відносно молитви і явищ духовного життя взагалі. Ми читаємо про те, що переживали інші і, діючи за їх порадами, можемо випробовувати те ж саме.