14 серпня на свято Всемилостивого Спаса і семи мучеників Маковеєвих, та 19 серпня на свято Преображення Господнього Православна Церква збирається на урочисті Служби Божі з освяченнями цілющого зілля, маку, меду й фруктів – усіх тих плодів, якими щедро й щорічно обдаровує людство наш Творець.

У Свято-Димитрівському храмі у ці свята відбудуться урочисті Богослужіння з Літургією і освяченнями.

Розклад богослужінь:

14 серпня – Божественно Літургія о 10:00; освячення цілющого зілля, маку і меду об 11:15 (навколо храму).

19 серпня – Божественно Літургія о 10:00; освячення фруктів і меду об 11:15 (навколо храму).

Сповідь для дорослих і дітей старших 7 років о 9:15; св. Причастя для дорослих, які зранку сповідалися, і дітей о 10:45.

Запрошуємо Вас з Любов’ю!

 

 

Про свято Преображення Господнє, або Преображення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа. 

Дванадесяте свято, що відзначається з IV ст. на спомин про велику подію у житті Ісуса Христа, коли він, здійснивши половину свого земного служіння і довівши достатньо свою божественість вченням та чудесами, вирішив ще незвичайним способом довести учням славу свого Божества. Про подію, що пов’язана з цим святом, розповідається у Євангеліях від Луки та від Матфія. Самі євангелісти не були свідками цієї події, писали про неї зі слів свідків — апостолів Петра, Якова та Іоанна.

Так, розповівши своїм учням про таємницю своєї смерті і воскресіння, а також про близькі страждання, Ісус відчув від них нерозуміння, тоді, він взяв трьох апостолів та вирушив з ними на гору Фавор, де під час молитви лице його просяяло ніби сонце, а одяг зробився білим та блискучим, як світло. З`явилися пророки Мойсей та Ілля і почали розмовляти з Ісусом. Раптом надзвичайно біла хмара накрила усіх. Із хмари почувся голос Бога: "Цей є Син Мій Улюблений, на Якому моє благовоління; Його слухайте".
Біблія розповідає про те, що людина не може побачити Бога і після цього залишитися живою, тому усьому світові Бог з`явився не у своїй Славі — люди не змогли б витримати її, а зробився подібним до людей, втілившись у своєму синові. У момент Преображення Бог дав можливість лише трьом апостолам побачити поєднання двох природ у Христові: сяяння у людському тілі Христа Божественного світла. Згідно з християнським віровченням, сяяння Фаворського світла,— звістка людству про те, що всяка створена матерія може бути обоженою. Обоження людини — це відновлення того образу, за яким людина була створена, це звістка про можливість преображения всього світу і людства.
Для розуміння цього церковного свята велике значення має присутність при цій події пророків Мойсея та Іллі. Мойсей та Ілля — не тільки найвеличніші Святі, що прийшли вклонитися Сину Божому у славі, не тільки праведники, яким Бог відкрив себе, вони, обидва являють собою увесь Старий Заповіт: Мойсей — Закон, а Ілля — Пророків. Христос же — це здійснення і Закону, іПророків. Ще вони представляють усіх живих та мертвих, адже Мойсей помер, і відомо, де він був похований, а Ілля був взятий на небо живим, щоб знову з`явитися і сповістити людям про спасіння Боже у Христі-Месії.
Таким чином, своїм з`явленням на горі Фавор перед Ісусом Христом Мойсей та Ілля показують, що він і є Спаситель, Син Божий, що й було засвідчено Самим Отцем, Господом усього створеного, Старого та Нового Заповітів, живих та мертвих.
За християнським тлумаченням, Преображення Христа відкриває усім людям мету їхнього життя — бути преображенними та прославленими величчю Самого Бога.
 

 
Народні традіції:
Преображення Христа відбулося, найвірогідніше, під час єврейського свята Кущей (коли згадується про перебування Бога з людьми), і тому воно теж стало новозавітним здійсненням старозавітного свята, як Пасха і П`ятидесятниця.
Свято плодів відзначають у східних слов`ян пізніше, ніж у євреїв, наприкінці літа, як давнє свято збирання яблук у садах. Тому і свято Преображення було перенесене на кінець літа. У день Преображення у церкві освячується виноград, а там, де він не росте,— яблука.
Народними назвами цього свята були Другий Спас або Яблучний Спас. Крім яблук, у цей день на церковну паперть приносять й інші плоди врожаю: горох, картоплю, огірки, жито, ячмінь тощо. Все це священик повинен після служби благословити і прочитати над ним молитву, за що вдячні прихожани наділяють його так званими начатками — потроху від кожного сорту з принесених плодів. Освячення у цей день винограду і різних фруктів та овочів символізує розквіт і плодючість усього створеного у безкінечному царстві життя.
У давнину в день Преображення Господнього існував звичай наділяти плодами бідних та вбогих; звичаю цього дотримувалися так суворо, що коли дізнавалися про когось, хто не зробив цього доброго діла, таку людину вважали невартою уваги і припиняли з нею спілкуватися. Звичай наділяти бідних плодами садів та городів був колись мірою християнської моралі.
Колись до цього часу правовірні селяни не їли садовини, бо це вважалося за великий гріх. Якщо ж все-таки хто-небудь не втримається і з`їсть яблучко до Спаса, спокутувати цей гріх можна було тільки тим, що сорок днів після Спаса не їсти жодного яблука. Особливо суворо дотримувалися цього правила ті, у кого вмерли діти-немовлята. Існувало повір`я, що «на тому світі» ростуть срібні дерева з золотими яблучками. Золоте яблучко дають лише тим дітям, чиї батьки дотримувалися звичая не їсти яблук до Другого Спаса.
У деяких місцях України в цей час могли вже починатися приморозки, тому й кажуть: «Прийшов Спас, держи рукавиці про запас!»