У першу неділю Великого посту – неділю Торжества Правосляв’я, опісля Служби Божої, відбулося перше катехизичне заняття (навчання в християнській вірі) у викладі настоятеля храму протоієрея Богдана Тимошенка, кандидата богослів’я.
Тема заняття «Як себе поводити у Храмі Божому?».
На заняття прийшло близько 40 вірян – людей, що мають бажання краще пізнати Православну віру, обрядовість та традиції Православної Церкви.
Після викладу тематичного матеріалу отець Богдан перейшов до другої частини заняття «питань-відповідей» і відповів на багато питань, які турбують сучасних християн. Така форма занять буде продовжена впродовж усіх неділь Великого посту.
Наступна тема «Символічне значення Божественної літургії».
Заняття відбудеться 20 березня, у неділю, о 12:00 в Парафіяльній школі, яка знаходиться за храмом.
Запрошуємо усіх бажаючих! Вхід вільний.
Підсумок минулого заняття:
Як себе поводити у Храмі Божому.
Готуємося йти до храму
- Примиріться з ближнім. Готуючись піти до Св. Храму, особливо на Св. Літургію, треба конче примиритися з тими, хто щось має проти нас, треба конче перепросити всіх, кого ти скривдив.
- Регулярно відвідуйте храм. До Церкви треба ходити якнайчастіше, на кожне Богослужіння.
- Пристойно вдягніться. Йдучи до Церкви, готуймо себе відповідно й зовнішньо: приводьмо себе до порядку й одягаймось у кращу одіж, – до Господа йдемо!
- Літургійний піст – перед службою не їште. З найдавнішого часу в Українській Церкві повстав звичай, щоб на Св. Літургію йти не ївши.
- Не спізнюйтеся. Спізнюватись на Богослужби або виходити з них до закінчення (до Відпуста) рішуче забороняється Апостольським Правилом.
- Щодо жінок, що знаходиться в очищенні. Заборона входити у храм жінкам, у яких відбувається названий фізіологічний процес, дуже давня й відома ще у Старому Завіті. Вона зумовлена культурними особливостями, які акцентують на «обрядовій чистоті». Сьогодні гігієнічні аспекти цієї проблеми втратили актуальність, а в сучасних церковних приписах, які зобов’язують усіх православних брати участь у літургії в усі неділі та свята, не знаходимо винятків для жінок у т. зв. «критичні дні». Тому немає правової підстави забороняти жінкам входити до храму. Натомість, поважаючи двотисячолітню християнську традицію, слід з розумінням ставитися до тих, хто дотримується давніх звичаїв.
- Не приводьте тварин. Ніхто не сміє вводити до Святого Храму жодних тварин (88 Канон VІ Вс. Собору).
Заходимо у храм
- Приходьте завчасно. Приходьмо до Храму Божого завчасно, за 15-20 хвилин до початку богослужіння, щоб був час поставити свічки, подати записки на молитву, помолитися перед іконами і зосередитись.
- Щодо покриття голови. Традиція приписує чоловікам входити до храму з непокритою головою, а жінкам голову покривати. В наших часах жінки і поза храмом ходять з непокритим головами, тому тепер складно вимагати беззаперечного виконання біблійного припису. Покривати голову дівчатам, як дорослим жінкам, немає необхідності, адже вони ще незамужні діви.
- Вимкніть звук у мобільних телефонах.
- Будьте побожні. До Святого Храму входимо тихо й побожно, зі страхом Божим, з Вірою та зі смиренним зворушенням, бо ж входимо в Святиню, де все освячене, де з нами невидимо перебуває Сам Господь наш.
- Хрестимося і кланяємося. Перед входом до Храму тричі хрестимося і робимо поясний поклін, увійшовши до храму, хрестимося один раз і кланяємося знову, проказуючи Митареву Молитву: «Боже, будь милостивий до мене грішного!».
- Спершу до тетраподу. Увійшовши До Святого Храму приложіться (поцілуйте) до Ікон, що покладені на Тетраподі.
- Не ставайте на центральній доріжці. По-можливості, залишайте прохід від дверей до тетраподу завжди вільним, щоб інші могли безперешкодно увійти до Храму і приложитися до ікон.
- Коли побачили знайомого. Привітатися із знайомими можна невеликим поклоном, але ніколи за руку.
- Поставте свічку. З найдавнішого часу прийнято, щоб вірним, прийшовши до Св. Храму, поставив перед Іконою чи на свічнику свічку, як знака теплоти своєї Молитви й чистоти своєї Віри. Ставляться свічки одна чи кілька в міру своєї спроможності, але не багато.
- Напишіть записки на поминання за здоров’я та за упокій.
- Шанобливо ставтеся до Царських Врат. Хто проходить через церкву повз Царські Врата, через середину (з лівої сторони на праву і навпаки), нехай спиниться на хвильку й зробить до них малий поклін з Хресним Знаменням.
- Не проходіть між тетраподом і Царськими Вратами, окрім причасників під час причастя, заборонено.
- Як цілувати святині. Хто прикладається (цілує) до Св. Хреста, чи Ікон, чи до Мощей, чи до Св. Євангелії; той перше чинить два поясні поклони з Хресним Знаменням, і по цьому цілує Ікону, Мощі чи Євангелію, а по цьому творить третій поясний поклін з Хресним Знаменням, і тихо відходить.
- Не прикладайтеся до іконостасу. Ікони на Іконостасі цілувати не прийнято.
- Де стати. Жінки стають по лівій стороні в церкві, а чоловіки по правій. Усі стають лицем на Схід, до Святого Вівтаря. Але вразі потреби супружжя можуть стояти в церкві й разом.
- Молитва має бути спільна. Під час богослужіння не промовляємо про себе і, тим паче, в слух інші молитви, ніж ті за якими проходить богослужіння.
- Особлива увага у важливі моменти богослужіння. Не можна ставити свічки, як і прибирати недопалки, на Літургії під час читання Апостола і Євангелія, під час Херувимської пісні, на Євхаристичному каноні (після «Вірую» і до «Достойно є»), під час причастя і під час проповіді.
- Сідають лише немічні. Малим дітям, а також особам немічним та людям похилого віку дозволяється в церкві сидіти.
- Але обов’язково встаємо під час читання Апостола й Євангелії; коли Священик чи Диякон кадить.; під час Малого і Великого Входу; під час причастя.
- Найважливіша частина Св. Літургії – це так званий Євхаристичний Канон. Починається він з виголошення священика по «Вірою» «Станьмо побожно» і закінчується Перетворенням Дарів на Тіло й Кров Христові, коли співається «Тобі співаємо», перед виголосом: «Особливо за Пресвяту». Сідати, виходити з храму чи збирати пожертви в цей чає не можна.
- Коли треба хреститися. При всіх важливих частинах Богослужби й по всіх виголошеннях священика чи єпископа вірні побожно осінюють себе Хресним Знаменням і чинять малий поклін. Коли єпископ чи священик благословляє (осінює) народ у Св. Храмі Хрестом, Євангелією, Іконою або Чашею; то на це усі хрестяться і схиляють голови, і конче всі стоять.
- Коли не треба хреститися, а схиляти голову. Коли ж єпископ чи священик благословляє народ руками чи свічниками, або коли кадить народові, то всі нахиляють голову, але не хрестяться. На виголошення єпископа чи священика; «Мир всім!» уся Церква нахиляє голови; те саме на виголошення: „Голови ваші схиліть перед Господом!». Читання святого Євангелія слід слухати зі схиленою головою. Потрібно нахиляти голову коли кадять.
- Під час проповіді виходити з Церкви, шептатися з сусідом, ходити і т. ін. не прийнято. Якщо діти заважають слуханню проповіді, відволікаючи, як проповідника так і парафіян, треба з ними вийти, на деякий час, з храму.
- Пожертва Богові. У Православній Церкві робляться збір пожертви під час Св. Літургії. Треба завжди пам’ятати, що Церква наша живе тільки на пожертви своїх вірних. І коли хочемо, щоб Церква наша росла й цвіла, то треба бути щедрим у своїх жертвах на Церкву.
- Підходьмо до хреста. Нехай ніхто не виходить із Церкви, не взявши останнього Благословення Священика, бо воно ж освячує нас!
- Як вийти з храму. Виходячи з Храму, треба конче розвернутися при дверях, перехреститися й вклонитися до Св. Престолу, чи до Царських Врат.
Поради коли перебуваєш у храмі
- Храм Божий є завжди храмом Божим. Коли в Божому Храмі ще нема Богослужби, або вже по Богослужбі, то все ж таки треба перебувати в ньому з повною побожністю та зі страхом. Говорити голосно в Храмі не прийнято, так само, як і говорити не про духовні справи. Найменші розмови чи шептання один з одним у Святому Храмі не допустимі, як не допустиме й невідповідне поводження: сміх, оглядання по сторонах, подавання знаків, ходіння по Храму, передчасне виходження з церкви, і т.ін.
- Вхід до вівтаря. Світським чоловікам не належить входити до Св. Вівтаря без конечної потреби. Коли ж буде на те конечна потреба то входити до Св. Вівтаря тричі перехрестившись із земними поклонами зі страхом і побожністю, а проходячи поза Св. Престолом і Горнім Місцем, конче схилити голову й осінити себе Хресним Знаменням: проходиш біля найсвятішого місця. Світським чоловікам заборонено торкатися престолу та проходити між ним і Царськими Вратами. Жінці заборонено входити до вівтаря.
- Будьте толерантні. Якщо ми бачимо, що хтось у храмі не правильно виконує ті чи інші богослужбові вимоги, краще утримуватися від зауважень; у крайньому випадку можна дати пояснення після служби. Якщо треба, то можна допомогти доброзичливою порадою, а зауваження слід робити лише тим, хто брутально порушує благочестя спільної молитви.
- Слідкуйте за дітьми. Прийшовши до храму з дітьми, не можна дозволяти їм бігати, пустувати та сміятися. Із дитиною, котра плаче, краще на якийсь час вийти з храму, поки вона не заспокоїться.
- Співаймо разом з хором, а не зі священиком. У храмі ми не глядачі, а учасники відправи, тому співаємо разом з усіма, особливо загальновідомі тексти: Святий Боже, Вірую, Отче наш тощо. Не слід, однак, повторювати вголос тих слів, які має промовляти лише священик. Богослужіння має форму діалогу, в якому одні молитви призначені лише для священнослужителів, а інші – для усієї зібраної громади.