У першу неділю Великого посту – неділю Торжества Правосляв’я, опісля Служби Божої, відбулося перше катехизичне заняття (навчання в християнській вірі) у викладі настоятеля храму протоієрея Богдана Тимошенка, кандидата богослів’я.

Тема заняття «Як себе поводити у Храмі Божому?».

На заняття прийшло близько 40 вірян – людей, що мають бажання краще пізнати Православну віру, обрядовість та традиції Православної Церкви.

Після викладу тематичного матеріалу отець Богдан перейшов до другої частини заняття «питань-відповідей» і відповів на багато питань, які турбують сучасних християн. Така форма занять буде продовжена впродовж усіх неділь Великого посту.

Наступна тема «Символічне значення Божественної літургії».

Заняття відбудеться 20 березня, у неділю, о 12:00 в Парафіяльній школі, яка знаходиться за храмом.

Запрошуємо усіх бажаючих! Вхід вільний.

 

 

Підсумок минулого заняття:

 

Як себе поводити у Храмі Божому.

 

Готуємося йти до храму

  1. Примиріться з ближнім. Готуючись піти до Св. Храму, особливо на Св. Літургію, треба конче примиритися з тими, хто щось має проти нас, треба конче перепросити всіх, кого ти скривдив.
  2. Регулярно відвідуйте храм. До Церкви треба ходити якнайчастіше, на кожне Богослужіння.
  3. Пристойно вдягніться. Йдучи до Церкви, готуймо себе відповідно й зовнішньо: приводьмо себе до порядку й одягаймось у кращу одіж, – до Господа йдемо!
  4. Літургійний піст – перед службою не їште. З найдавнішого часу в Українській Церкві повстав звичай, щоб на Св. Літургію йти не ївши.
  5. Не спізнюйтеся. Спізнюватись на Богослужби або виходити з них до закінчення (до Відпуста) рішуче забороняється  Апостольським Правилом.
  6. Щодо жінок, що знаходиться в очищенні. Заборона входити у храм жінкам, у яких відбувається названий фізіологічний процес, дуже давня й відома ще у Старому Завіті. Вона зумовлена культурними особливостями, які акцентують на «обрядовій чистоті». Сьогодні гігієнічні аспекти цієї проблеми втратили актуальність, а в сучасних церковних приписах, які зобов’язують усіх православних брати участь у літургії в усі неділі та свята, не знаходимо винятків для жінок у т. зв. «критичні дні». Тому немає правової підстави забороняти жінкам входити до храму. Натомість, поважаючи двотисячолітню християнську традицію, слід з розумінням ставитися до тих, хто дотримується давніх звичаїв.
  7. Не приводьте тварин. Ніхто не сміє вводити до Святого Храму жодних тварин (88 Канон VІ Вс. Собору).

 

 

Заходимо у храм

 

  1. Приходьте завчасно. Приходьмо до Храму Божого завчасно, за 15-20 хвилин до початку богослужіння, щоб був час поставити свічки, подати записки на молитву, помолитися перед іконами і зосередитись.
  2. Щодо покриття голови. Традиція приписує чоловікам входити до храму з непокритою головою, а жінкам голову покривати. В наших часах жінки і поза храмом ходять з непокритим головами, тому тепер складно вимагати беззаперечного виконання біблійного припису. Покривати голову дівчатам, як дорослим жінкам, немає необхідності, адже вони ще незамужні діви.
  3. Вимкніть звук у мобільних телефонах.
  4. Будьте побожні. До Святого Храму входимо тихо й побожно, зі страхом Божим, з Вірою та зі смиренним зворушенням, бо ж входимо в Святиню, де все освячене, де з нами невидимо перебуває Сам Господь наш.
  5. Хрестимося і кланяємося. Перед входом до Храму тричі хрестимося і робимо поясний поклін, увійшовши до храму, хрестимося один раз і кланяємося знову, проказуючи Митареву Молитву: «Боже, будь милостивий до мене грішного!».
  6. Спершу до тетраподу. Увійшовши До Святого Храму приложіться (поцілуйте) до Ікон, що покладені на Тетраподі.
  7. Не ставайте на центральній доріжці. По-можливості, залишайте прохід від дверей до тетраподу завжди вільним, щоб інші могли безперешкодно увійти до Храму і приложитися до ікон.
  8. Коли побачили знайомого. Привітатися із знайомими можна невеликим поклоном, але ніколи за руку.
  9. Поставте свічку. З найдавнішого часу прийнято, щоб вірним, прийшовши до Св. Храму, поставив перед Іконою чи на свічнику свічку, як знака теплоти своєї Молитви й чистоти своєї Віри. Ставляться свічки одна чи кілька в міру своєї спроможності, але не багато.
  10. Напишіть записки на поминання за здоров’я та за упокій.
  11. Шанобливо ставтеся до Царських Врат. Хто проходить через церкву повз Царські Врата, через середину (з лівої сторони на праву і навпаки), нехай спиниться на хвильку й зробить до них малий поклін з Хресним Знаменням.
  12. Не проходіть між тетраподом і Царськими Вратами, окрім причасників під час причастя, заборонено.
  13. Як цілувати святині. Хто прикладається (цілує) до Св. Хреста, чи Ікон, чи до Мощей, чи до Св. Євангелії; той перше чинить два поясні поклони з Хресним Знаменням, і по цьому цілує Ікону, Мощі чи Євангелію, а по цьому творить третій поясний поклін з Хресним Знаменням, і тихо відходить.
  14. Не прикладайтеся до іконостасу. Ікони на Іконостасі цілувати не прийнято.
  15. Де стати. Жінки стають по лівій стороні в церкві, а чоловіки по правій. Усі стають лицем на Схід, до Святого Вівтаря. Але вразі потреби супружжя можуть стояти в церкві й разом.
  16. Молитва має бути спільна. Під час богослужіння не промовляємо про себе і, тим паче, в слух інші молитви, ніж ті за якими проходить богослужіння. 
  17. Особлива увага у важливі моменти богослужіння. Не можна ставити свічки, як і прибирати недопалки, на Літургії під час читання Апостола і Євангелія, під час Херувимської пісні, на Євхаристичному каноні (після «Вірую» і до «Достойно є»), під час причастя і під час проповіді.
  18. Сідають лише немічні. Малим дітям, а також особам немічним та людям похилого віку дозволяється в церкві сидіти.
  19. Але обов’язково встаємо під час читання Апостола й Євангелії; коли Священик чи Диякон кадить.; під час Малого і Великого Входу; під час причастя.
  20. Найважливіша частина Св. Літургії – це так званий Євхаристичний Канон. Починається він з виголошення священика по «Вірою» «Станьмо побожно» і закінчується Перетворенням Дарів на Тіло й Кров Христові, коли співається «Тобі співаємо», перед виголосом: «Особливо за Пресвяту». Сідати, виходити з храму чи збирати пожертви в цей чає не можна.
  21. Коли треба хреститися. При всіх важливих частинах Богослужби й по всіх виголошеннях священика чи єпископа вірні побожно осінюють себе Хресним Знаменням і чинять малий поклін. Коли єпископ чи священик благословляє (осінює) народ у Св. Храмі Хрестом, Євангелією, Іконою або Чашею; то на це усі хрестяться і схиляють голови, і конче всі стоять.
  22. Коли не треба хреститися, а схиляти голову. Коли ж єпископ чи священик благословляє народ руками чи свічниками, або коли кадить народові, то всі нахиляють голову, але не хрестяться. На виголошення єпископа чи священика; «Мир всім!» уся Церква нахиляє голови; те саме на виголошення: „Голови ваші схиліть перед Господом!». Читання святого Євангелія слід слухати зі схиленою головою. Потрібно нахиляти голову коли кадять.
  23. Під час проповіді виходити з Церкви, шептатися з сусідом, ходити і т. ін. не прийнято. Якщо діти заважають слуханню проповіді, відволікаючи, як проповідника так і парафіян, треба з ними вийти, на деякий час, з храму.
  24. Пожертва Богові. У Православній Церкві робляться збір пожертви під час Св. Літургії. Треба завжди пам’ятати, що Церква наша живе тільки на пожертви своїх вірних. І коли хочемо, щоб Церква наша росла й цвіла, то треба бути щедрим у своїх жертвах на Церкву.
  25. Підходьмо до хреста. Нехай ніхто не виходить із Церкви, не взявши останнього Благословення Священика, бо воно ж освячує нас!
  26. Як вийти з храму. Виходячи з Храму, треба конче розвернутися при дверях, перехреститися й вклонитися до Св. Престолу, чи до Царських Врат.

 

Поради коли перебуваєш у храмі

  1. Храм Божий є завжди храмом Божим. Коли в Божому Храмі ще нема Богослужби, або вже по Богослужбі, то все ж таки треба перебувати в ньому з повною побожністю та зі страхом. Говорити голосно в Храмі не прийнято, так само, як і говорити не про духовні справи. Найменші розмови чи шептання один з одним у Святому Храмі не допустимі, як не допустиме й невідповідне поводження: сміх, оглядання по сторонах, подавання знаків, ходіння по Храму, передчасне виходження з церкви, і т.ін.
  2. Вхід до вівтаря. Світським чоловікам не належить входити до Св. Вівтаря без конечної потреби. Коли ж буде на те конечна потреба то входити до Св. Вівтаря тричі перехрестившись із земними поклонами зі страхом і побожністю, а проходячи поза Св. Престолом і Горнім Місцем, конче схилити голову й осінити себе Хресним Знаменням: проходиш біля найсвятішого місця. Світським чоловікам заборонено торкатися престолу та проходити між ним і Царськими Вратами. Жінці заборонено входити до вівтаря.
  3. Будьте толерантні. Якщо ми бачимо, що хтось у храмі не правильно виконує ті чи інші богослужбові вимоги, краще утримуватися від зауважень; у крайньому випадку можна дати пояснення після служби. Якщо треба, то можна допомогти доброзичливою порадою, а зауваження слід робити лише тим, хто брутально порушує благочестя спільної молитви.
  4. Слідкуйте за дітьми. Прийшовши до храму з дітьми, не можна дозволяти їм бігати, пустувати та сміятися. Із дитиною, котра плаче, краще на якийсь час вийти з храму, поки вона не заспокоїться.
  5. Співаймо разом з хором, а не зі священиком. У храмі ми не глядачі, а учасники відправи, тому співаємо разом з усіма, особливо загальновідомі тексти: Святий Боже, Вірую, Отче наш тощо. Не слід, однак, повторювати вголос тих слів, які має промовляти лише священик. Богослужіння має форму діалогу, в якому одні молитви призначені лише для священнослужителів, а інші – для усієї зібраної громади.