Слово в день святого
рівноапостольного
 князя Володимира

 

 

В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа!

Дорогі браття і сестри!

Сьогодні ми святкуємо пам’ять святого рів­но-
          ­апостольного князя Володимира.

Євангеліє Христове було проповідане в наших землях святим апостолом Андрієм ще в першому столітті нової ери, але державною релігією християнство стало лише в Х столітті, за святого князя Володимира.

Церква порівнює князя Володимира з апостолом Павлом. Обидва вони спочатку були ревними про­тивниками Христа. Савл гонив християн. Князь Володимир був ідолопоклонником. Савл і Володимир були духовними сліпцями, бо вони не бачили істини Христової. Тому Господь послав обом сліпоту тілесну. Темрява розкрила їм духовні очі, щоб вони побачили Світло Христове.

Благодать Божа, а не щось інше, переродила і Савла, і Володимира. Савл став великим апос­толом Павлом, який потрудився у проповіді Євангелія біль­ше за всіх інших апостолів. Він проніс світло Христової віри від Сходу до Заходу Римської імперії. А князь Володимир Київську Русь, що кланялася могиль­ним богам, зробив християнською.

Не випадково пізніше в одному із своїх послань апостол Павло написав такі слова Христа Спаси­теля: “Сила Моя в немочі виявляється”.

До прийняття християнства і Савл, і Володимир були грішниками. Савл був серед убивць християн, а Володимир – великим сластолюбцем. Благодать Божа переродила їх: вона чорне зробила білим як сніг, а грішне – святим.

Тому ми шануємо нашого просвітителя – свя­того князя Володимира. Він не тільки спас свою душу, але і народ свій привів до Христа. Апостол Павло бачив Христа, коли Він явився йому на дорозі до Дамаска, а князь Володимир не бачив нашого Спасителя, тому Господь залучив його до блаженних. Адже Він сказав: “Блаженні ті, що не бачили Мене і увірували”.

Там, де йде боротьба між добром і злом; там, де виру­ють пристрасті, де християнство стикається з язичництвом; там, де боротьба стає трагічною і страш­­ною, – Господь завжди посилає людину муж­ню, яка приводить свій народ до Бога. Такою муж­ньою людиною був святий великий князь Володи­мир. Його подвиг свята Церква порівнює з трудами апос­толів, з цієї причини називає його рівноапостольним.

Апостол Павло в одному із своїх послань гово­рить: “Поминайте наставників ваших, які відкрили вам тайни віри”. І ось сьогодні ми згадуємо святого великого князя Володимира і звертаємося до нього з молитвою, щоб він благав Бога за свій народ, за нашу Україну, яка потребує допомоги Божої.

Святий княже Володимире, прийди і подивись на твій знедолений народ і на засновану тобою Церкву, яка нині розділена, і твоїми молитвами перед Престолом Божим допоможи нам. Боже, нам єдність подай!

Амінь!