Преосвященний єпископ Флавіан, улюблений у Христі брат!
 
У нелегкий для Української Православної Церкви час покликав тебе великий архиєрей і глава Церкви Господь наш Ісус Христос на єпископське служіння. Сьогодні за Божественною літургією благодаттю Святого Духа через покладання рук присутніх тут архиєреїв ти прийняв посвячення на єпископа.
Ти народився на Рівненщині, біля козацьких могил, де лежать останки українських козаків, які боронили Україну і православну віру. Після загальної освіти, закінчив Московську Духовну Семінарію; 28 років як пастир працював на ниві Христовій; останні роки був секретарем Рівненського єпархіального управління. У тебе є досвід пастирського і адміністративного служіння. Тому з волі Божої Священний Синод нашої Церкви обрав тебе єпископом і посилає керувати Харківською єпархією. Єпархія знаходиться у тяжкому стані, її треба розбудовувати і зміцнювати.
За образом Христа Спасителя, Який прийшов на землю не для того, щоб Йому служили, але служити і віддати душу Свою за визволення багатьох (див.: Мф. 20, 28), і ти з глибоким смиренням і любов’ю до пастви неси своє служіння як добрий пастир, що готовий покласти душу свою за паству. Як говорить ап. Павло, в усьому намагайся бути «перед Богом працівником бездоганним» (2 Тим. 2, 15). У своєму житті і діяльності треба частіше згадувати про Бога, уявляти Його перед собою і ніби ходити перед Ним. Це допоможе позбавитися багатьох спокус, і твоє архиєрейське служіння буде бездоганним.
Вступаючи на шлях єпископського служін­ня, багато хто говорить про свою неміч та недостойність і цим ніби засвідчує перед Церквою своє смирення, а коли візьме в руки архієрейський жезл, то забуває про те, що він говорив і замість смирення виявляє владолюбство і користолюбство. Ти пам’ятай, що правди­вим багатством для єпископа, як і для кожно­го християнина, є Бог і ті духовні скарби, про які говорить Христос Спаситель у Євангелії.
Обраний на єпископа перед своєю хіротонією сповідує перед Церквою свою православну віру і дає обітницю дотримуватись канонів святих апостолів, Вселенських і Помісних соборів. Серед іншого він обіцяє зберігати церковний мир, не відправляти літургії в чужій єпархії, не рукополагати у священство не своїх кліриків і не приймати до своєї єпархії священиків і дияконів без відпускних грамот. Виконання цих обітниць є запорукою церковного миру.
Новообраний єпископ обіцяє бути в єднанні з митрополитами, архиєпископами і єпископами, мати до них духовну любов, згідно з Божественними законами і священними канонами, і шанувати їх як братів. Але архієреї нерідко забувають про ці обітниці, вважаючи їх якоюсь формальністю, що ввійшла до чину поставлення єпископів. Ти сприймай їх як зобов’язання не тільки перед Церквою, а перед її Главою – Господом нашим Ісусом Христом. І пам’ятай, що Він є нашим Праведним Суддею. Ми Його співробітники на церковній ниві, і Він ніколи не залишає без Своєї всесильної допомоги тих, хто Йому вірно служить.
Українська церква існує понад тисячу років. За цей час вона пройшла тернистий і складний шлях, витримала свою Голгофу. Тепер наближається час її визнання як автокефальної, тобто Помісної Церкви, рівної з іншими Помісними Православними Церквами. Вклади і ти свою частку у цю святу справу, і нагорода твоя буде великою на небесах.
А тепер прийми цей архипастирський жезл, і нехай він буде як ознакою твоєї церковної влади, так і опорою у твоєму нелегкому служінні. І від даної тобі благодаті Святого Духа благослови цих вірних Богу людей, які молились разом з нами за тебе.