Преосвященний єпископ Серафим, улюблений у Христі брат!
 
Несповідимі шляхи Промислу Божого привели тебе до служіння єпископського. Благодаттю Святого Духа, що завжди перебуває у Церкві Христовій, через рукопокладення присутніх тут єпископів, ти сприйняв необхідні для єпископського подвигу духовні дари.
Єпископське служіння завжди було подвигом, що вимагає цілковитої самопожертви святій справі, але особливо важким воно є для єпископів Української Православної Церкви в період становлення Київського Патріархату. Зараз для багатьох стають більше зрозумілими слова ап. Павла: «Хто єпископства бажає, доброї справи бажає» (1 Тим. 3, 1).
Для полегшення цього подвигу нам дана сила благодаті Божої. Втішають нас і слова Господа до апостола Павла: «Не бійся, але говори і не замовкай, бо Я з тобою, і ніхто не вчинить тобі зла, тому що в Мене багато є людей у цьому місті» (Діян. 18, 9–10). І тебе хай не засмучує важкість твого подвигу, бо тобі треба буде утверджувати православну віру в людях. З великим терпінням маєш наставляти заблудлих пастирів, які вважають, що вони дотримуються церковних канонів, а в дійсності відходять від правди Божої.
Поряд з цим не можна не звернути уваги на прагнення багатьох, що удають із себе ревних поборників дотримання церковних канонів, а в той же час вдаються до обмовлення архипастирів та пастирів Київського Патріархату, до засудження їх часто у вигаданих пороках та недоліках. Обов’язок архипастиря не довіряти подібним твердженням, але разом з тим і самому поводитись гідно та вимагати того ж від пастирів.
За образом Христа Спасителя, що прийшов на Землю не для того, щоб Йому послужили, але послужити і віддати душу Свою за визволення багатьох (див.: Мф. 20, 28), і ти з глибоким смиренням і любов’ю до пастви здійснюй своє служіння як добрий пастир, готовий покласти душу свою за паству. В усьому намагайся бути перед Богом «достойним, працівником бездоганним, який вірно подає слово істини» (2 Тим. 2, 15).
Якщо ж тебе будуть бентежити думки про неміч твою перед високими вимогами єпископського служіння, у таких випадках закликай благодать Святого Духу, яка лікує людські немощі та виправляє людські недоліки. Дух Святий не позбавить тебе сил, якщо ти сам не відійдеш від Нього через маловір’я та легкодухість. Дух Премудрості Божої нехай керує тобою у твоїх архипастирських діяннях і нехай наставляє тебе на всіх шляхах твого нового служіння.
А тепер прийми цей архипастирський жезл і наданої тобі благодаті Божої подай твоє перше архипастирське благословення братії та людям, які своєю молитвою взяли участь у твоєму освяченні.