Преосвященний єпископ Онуфрій, улюблений у Христі брат!
З волі Божої, благої та досконалої, яка спрямовує кожну людину до спасіння, в кафедральному Володимирському соборі м. Києва – колисці православного християнства, – здійснилася твоя єпископська хіротонія. Ти одержав благодать Святого Духа для єпископського служіння Церкві Христовій. Для тебе це найвизначніша подія в житті; для нас, архипастирів, – відповідальна справа; для твоєї майбутньої пастви – надія.
Ти прислухався до голосу Божого, Який покликав тебе на служіння Церкві в юнацькі роки. Місце твого народження – Буковина. Ти закінчив Московську духовну академію, був пострижений у чернецтво в Тройце-Сергієвій Лаврі, де довгі роки ревно ніс різноманітний церковний послух. Послух і смирення – це початок духовного життя. Задля послуху ти прибув до Почаївської Лаври і був призначений у ній намісником. Зараз, як і в минулі сторіччя, обитель преподобного Іова є оплотом православ’я в буковинському краї. У цьому році ти разом з лаврською братією зазнав нападок на Православ’я. Ми раді тому, що Почаївська Лавра змогла сама захистити себе за молитвами преподобного Іова при заступництві Божої Матері. З прийняттям єпископської благодаті тебе посилають на більш відповідальне служіння в Чернівецькій єпархії. Ти знаєш, що це багатонаціональний край і від тебе вимагається чимало терпіння, мудрості і батьківської любові, щоб бути для всього духовенства і віруючих добрим пастирем.
Новопоставлений єпископ повинен на все своє життя запам’ятати архиєрейську присягу, яку він дав не людям, а Богу. З яким почуттям і настроєм ти сприйняв благодать єпископства? Якщо зі страхом Божим, то благо тобі, тому що цей страх викликається усвідомленням своєї немочі, духовного убожества і смирення перед величчю і відповідальністю служіння. Але якщо новопоставлений єпископ сприймає архиєрейство з почуттям внутрішнього самовдоволення, то благодать Божа відступить, тому що Бог гордим чинить опір, а смиренним дає благодать. За словами святого Григорія Богослова, «піднесення шляхів наших в очах наших є збочення з путі Божої, хоч би ми на ній і перебували». Усвідомлення єпископського достоїнства слід угамовувати роздумами про власну нікчемність і гріховність, пам`ятаючи про силу Божу, яка виявляється в нашій немочі (2 Кор. 12, 9).
На новому місці служіння тобі належить керувати церковною областю, різноманітною за своїм національним складом. У твої обов`язки входитиме нагляд за служінням пастирів та інших членів кліру. Як ти маєш намір здійснювати цю складну справу? Якщо тільки шляхом наказів та розпоряджень, то результати такого адміністрування будуть сумними і для дорученої тобі пастви, і для тебе особисто. Якщо ж ти будеш керувати своєю паствою в дусі батьківського піклування, то плоди твого керівництва будуть добрими. Це не виключає застосування в одних випадках необхідної й спасительної суворості, а в інших – батьківської поблажливості.
У архипастиря немає права на безтурботність. Він повинен постійно пильнувати і над собою, і над своєю паствою. Апостол Павло у бесіді з Ефеськими єпископами сказав: «Пильнуйте себе і всю отару, в якій Дух Святий настановив вас бути єпископами, пасти Церкву Господа і Бога, яку Він надбав Кров`ю Своєю» (Діян. 20, 28). Лише за цієї умови скарб благодаті, який ми одержуємо при єпископській хіротонії, стає для нас джерелом духовної сили. У протилежному разі благодать Божа відходить від єпископа, і він перетворюється на звичайного адміністратора.
Завжди згадуй про заступництво Божої Матері, під покровом Якої ти працював в Почаївській лаврі. Коли зустрінеш на своєму шляху труднощі й скорботи, звертайся до Її молитовного заступництва перед Господом нашим Ісусом Христом. Звертайся по небесну допомогу і до наших преподобних отців Печерських Антонія та Феодосія, а також до преподобного Іова Почаївського.
А тепер прийми наше поздоровлення, і архиєрейський жезл, та від даної тобі благодаті Святого Духа, одержаної через покладання наших рук, подай київській пастві твоє перше архиєрейське благословення.