Преосвященний єпископ Василй, улюблений у Христі брат!
 
Якось звертаючись до Ефеських пресвітерів, святий апостол Павло сказав: «Пильнуйте себе і все стадо, в якому Дух Святий настановив вас бути єпископами, пасти Церкву Господа і Бога, яку Він надбав Кров’ю Своєю» (Діян. 20, 28).
Як видно з цих слів апостола, не покладення рук, а Святий Дух поставляє єпископів на церковне служіння. Як розірваний дріт не пропускає електричного струму до світильника, так перерване апостольське спадкоємство забороняє благодаті Святого Духа сходити на того, кого висвячують.
Ти єпископ благодатний, тому що поставлений архиєреями, які мають спадкоємство від святих апостолів. Від імені архипастирів, що приймали участь у твоїй хіротонії, і від усього православного народу, який молився разом з нами, вітаю тебе і поздоровляю із прийняттям благодаті Святого Духа, Який поставив тебе на єпископське служіння.
Ти вступаєш на архиєрейську стезю у важкий для православ’я на Україні час. Уніати та автокефалісти-розкольники, об’єднавшись, повстають на Церкву Христову, – ту Церкву, яку Господь набув Собі Кров’ю Своєю. Хто в таких важких умовах церковного життя готовий взяти насебе хрест єпископського служіння, той, за апостолом Павлом, справді доброго діла бажає (1 Тим. 3, 1).
Нам відомо, що з ранньої юності ти присвятив своє життя служінню Богові та Церкві. В стінах Московської духовної школи ти отримав богословську освіту, а потім довгі роки був пастирем Церкви. Твоє багаторічне служіння в Кримській єпархії було підготовкою до того шляху, на який поставив тебе сьогодні Промисел Божий. За роки твого пастирського служіння Церкві ти набув досвіду, і тепер цей досвід, помножений Божественною благодаттю, ляже в основу твоєї архипастирської праці.
Хто вбачає в єпископстві духовну владу, честь та земне благополуччя, той глибоко помиляється. Єпископське служіння – це подвиг, це безперервний клопіт про своє спасіння та про спасіння ввіреної пастви, безперервна боротьба з гріхом, постійне ходіння перед Богом у молитві і читанні Священного Писання.
Твоє архипастирське служіння буде проходити в Кримській єпархії. Для нашої Церкви це історичне місце. З Херсона святий Володимир приніс світло Христової віри до Києва, звідки воно поширилося по всій нашій країні. Зберігай кримську паству в православ’ї.
Тобі, соіменникові святого Василія Великого, як і всім нам, архипастирям, треба наслідувати подвиги цього славного Святителя. Одного разу, коли правитель сходу на ім’я Модест, з наказу візантійського імператора Валента – єретика аріанина, став схиляти святого Василія Великого відступити від православ’я, погрожуючи йому відібранням майна, вигнанням та смертю, святитель сміливо відповів: «Якщо ти візьмеш моє майно, то і себе цим не збагатиш, і мене не зробиш жебраком. Думаю, що тобі не потрібні цей мій старий одяг та кілька книжок, у яких полягає все моє багатство. Заслання не має для мене значення тому, що я не зв’язаний місцем, і те місце, на якому живу тепер, не моє, і будь-яке, куди мене не зашлють, буде моє. Краще ж сказати – кругом місце Боже, де я не буду мандрівником і пришельцем (Пс. 38, 13). А тортури, що можуть зробити мені? – Я такий слабий, що хіба тільки перший удар буде для мене відчутним. Смерть же для мене – благодіяння, – вона швидше приведе мене до Бога, для Якого живу і працюю, і до Якого давно я прагну».
Вражений цими словами, правитель сказав святому Василію: «Ніхто так відважно не говорив зі мною до цього часу!» – «Так, – відповів святитель, – тому що тобі не траплялось говорити з єпископом. У всьому іншому ми показуємо лагідність та смирення; але коли мова йде про Бога, і проти Нього насмілюються повстати, тоді ми ставимо все інше в ніщо, дивимося тільки на Нього єдиного; тоді вогонь, меч, звірі та залізо, що шматують тіло, будуть радувати нас, а не лякати».
В роки служіння святого Василія Великого єретики аріани, користуючись покровительством імператора Валента, забирали у православних храми, сповнюючи їх глибоким сумом. Святитель був для своєї православної пастви оборонцем та заступником. Наш час якоюсь мірою схожий на той далекий період історії Христової. Зараз теж у деяких місцях у православних силою забрали і забирають храми. Тебе Господь прикликав бути захисником православної пастви. І ти повинен, подібно св. Василію Великому, стояти на церковній сторожі. Тоді були аріани. зараз – уніати та українські автокефалісти. Але тоді і тепер вони однаково бентежуть Церкву Христову, і ведуть православних людей у вічну загибель до страждань.
Якщо Святий Дух обрав тебе на єпископське служіння, то Він не залишить Свого обранця без благодатної допомоги, якщо сам обранець не буде ухилятися від Нього гріховними діяннями. Святий Григорій Богослов говорив з цього приводу так: «Втішною є для нас, єпископів, ця істина, бо вона утверджує нас у тому, що ми маємо у нашому служінні сприяння Святого Духа. Ця істина говорить нам ще і про те, що ми повинні мати страх Божий, щоб не зневажити гріховними діями Святого Духа і не залишатися без Його допомоги».
Благодать архиєрейства нехай укріпить і умудрить тебе у твоїй діяльності, в житті і в служінні ввіреній тобі пастві. Йди з миром на твій новий послух, вказаний тобі Богом.
А тепер прийми цей жезл, як символ духовної влади і як підкріплення на архипастирському шляху і благослови цей благочестивий православний народ своїм першим архипастирським благословенням.