У дні Великого посту Православна Церква закликає нас змінитися на краще. З самих преших днів святої Чотиридесятниці усім, хто відвідує богослужіння, Господь Бог промовляє словами кондака: «Душе моя, душе моя! Вставай, чого спиш? Кінець наближається і ти засмутишся. Пробудись же, щоб пожалів тебе Христос Бог, що Він скрізь і все наповняє». Цей величний піснеспів Великого покаянного канону св. Андрія Критського закликає нас пробудитися в нашому гріховному житті і отямитися від життєвої марноти, і через особисте покаяння відновити зв’язок зі своїм Творцем і Богом.

Чи є кращий спосіб зупинити гріховні діяння людини, як не нагадати про те, що людське життя швидкоплинне і має свій кінець, який може прийти несподівано? Що ж тоді буде робити людина, яка не встигла покаятися і виправитися – лише засмутитися! Та, щоб цього не сталося, щоб ми не засмутилися у вічності, а повік раділи зі свої Спасителем,  ще тут – на землі, коли душа перебуває разом із тілом, треба прожити таке життя, яке б відкрило людині двері до Царства Божого. Це життя в любові, в добрі, в боротьбі зі злом. І початок такого шляху, який приведе нас до Бога і спасіння, є духовне пробудження – усвідомлення своєї гріховності, яке переростає у свідоме визнання своїх помилок і бажання виправити їх, що вже є справжнім покаянням. Саме так, до Бога приходять і навіки залишаються з Ним більшість з нас.

В словах православного богослужіння, яке створювалося сторіччями, ми знаходимо багато порад і прикладів, які допомагають нам і отямитися, і змінитися, і досягти духовної височини. Тому, якщо ми в піст хочемо вирости в дусі і стати кращими, нам треба більше молитися і відвідувати храми Божі у яких лунає істина у Слові Божому і богослужінні.

Великий покаянний канон Андрія Критського, розділений на чотири частини, читається в перші чотири дні Великого посту не вечірній службі, яка називається Великим повечір’ям. А повністю, це величне творіння Церкви Христової, прочитується у середу у вечорі п’ятого тижня Великого посту і називають "Маріїним стоянням". В народі цю службу називають «Службою на поклони», бо на кожному тропарі канону прийнято доземно поклонятися – бити поклони.

 Текст Великого покаянного канону св. Андрія Критського можете переглянути в нашій електронній Бібліотеці, в розділі "Молитви і богослужіння"