Мф (6:16-18) "А як постите, то не будьте сумні, як оті лицеміри: вони бо зміняють обличчя свої, щоб бачили люди, що постять вони. Поправді кажу вам: вони мають уже нагороду свою! А ти, коли постиш, намасти свою голову, і лице своє вмий, щоб ти посту свого не виявив людям, а Отцеві своєму, що в таїні; і Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі явно."

У часи фейсбуку важко мовчати про те, де ти є, що робиш, про свої успіхи та зустрічі. А як не сказати про піст? Ну і про піст треба буде теж щось “постити”, поширювати і т.д. Інакше піст буде недійсним.


А Слово Боже каже: мовчи! Не розказуй про свій піст нікому, крім Отця, і то тихенько. Навіть вигляд твій має бути цілком несхожим до того, хто постить. Гарна зачіска, світле обличчя, усмішка…

Найбільший піст – це стримати себе, щоб не розказати іншим, цілому світові, який ти праведний…

Найбільший піст – мати свою з Отцем тайну і не впускати туди нікого, хто має шанс побачити твою святість. Справжня святість – це те, що між мною і Богом, і це не для поширення…

Джерело