Великий Четвер – це день братерства і любові, це день зустрічі, день, коли Ісус установлює Євхаристію, Святу Літургію, про що, очевидно, апостоли, які брали участь у вечері, навіть не здогадувались.


Лише згодом вони зрозуміли сенс усього того, що відбувалося того дня.

Що то не було звична вечеря, навіть не просто вечеря прощальна, бо події навколо Ісуса згущувались і учні відчували, що щось, очевидно, мало би змінитись.

Великий Четвер – це день,  в який Ісус виявляє до нас Свою неймовірну любов і, більше того, показує, що звичайні людські щирі жести, жести ділення хлібом – це  Його жести. І той, то справді хоче бути Його другом, це той, хто умиває його приятелям ноги.

Ісусові було не надто вигідно зустрічатись з учнями напередодні терпінь. Ісус зустрівся з ними через те, що любив їх.
Ісус прийшов на цей світ, однак Його життя на землі мало час свого завершення. І щоб не позбавити людину своєї присутності Ісус встановлює Тайну Євхаристії: звичний хліб і вино перетворюються на Тіло і Кров Ісусову, даруючи людині Христа. Щоразу, як чують учні з уст Ісуса, щоразу, коли чинитимете на мій спомин, – Дух Святий перетворить хліб і вино у Боже Тіло.
Зібравшись з учнями на вечерю, Ісус робить ще один знак: омиває ноги учням, і ми з подивом питаємо, як і Петро, навіщо?

І є дві причини.
Перша: дозволити Богу любити себе. Ісус омиттям ніг просить, закликає нам прийняти Його дарунок, Його любов до кожного з нас, ми не повинні заслужити собі ЇЇ, а лише прийняти.

Друга: роби так, як я. Ісус дає нам приклад: якщо Ти готовий служити найменшому, Ти готовий приймати мене, зустрічатись зі мною у Євхаристії.
Така неймовірно проста, та зовсім нелегка істина Божої Любові.

У Великий Четвер Бог доручає Євхаристію у руки апостолів, а ті – передають іншим служителям аж до сьогодні. І кожному з нас варто пам’ятати, що мити ноги, тобто служити своєму ближньому, це найперше, що заповідає нам Ісус, готуючись до Великої жертви.

Джерело