Згадка про мандрівку з Назарету до Віфлеєму більш, ніж лаконічна: «Пішов також і Йосиф з Галилеї, з міста Назарету в Юдею, в місто Давида, що зветься Віфлеєм, бо він походив з дому і роду Давида, щоб записатися з Марією, зарученою своєю, що була вагітна» (Лк 2, 5 – 7).

У Палестині дороги не були вкриті бруківкою, а єдиним засобом пересування міг бути віслюк чи верблюд. Тоді Марія була на дев’ятому місяці вагітності, а Йосиф мав бути старенький…

За традицією, яку презентують дві канонічні Євангелії, а також за живою традицією Церкви Ісус народився в юдейському Віфлеємі. Це там лунала «весела новина», там «прибігають пастирі», яким ангел наказав «якомога швидше там з’явитися».

Очевидно, але я додам, що Слово стало тілом не у Віфлеємі, але вже в Назареті на дев’ять місяців раніше. Невипадково всередині гроти у Базиліці Благовіщення знаходиться вівтар з написом: «Hic Verbum caro factum est», тобто «Тут Слово стало тілом». До Віфлеєму Син Божий вже був на світі як людина, а Його життя ще мало пренатальний характер.

Якби нам була відома тільки Євангелія Матвія, ми могли б зробити висновок, щоЙосиф, Марія і маленький Ісус з самого початку жили у Віфлеємі. До їхнього дому (а не до вертепу) прибули Мудреці зі Сходу (дехто називає їх Трьома Царями), а потім, рятуючись від Ірода, Свята Сім’я втекла до Єгипту, щоб через кілька років врешті переселитися до Назарету.

 Назарет

Натомість євангелист Лука розпочинає історію у Назареті, де відбулося Благовіщення Марії, одруження з Йосипом, а потім мандрівка вагітної Марії з чоловіком до Віфлеєму. Лука єдиний, хто пов’язав мить народження Ісуса з переписом населення, який запровадила римська влада у Палестині, наказуючи, щоб кожен прибув до місця свого походження.

Парадоксально, якби не розпорядження цезаря, Ісус ймовірно міг би народитися у Назареті і пророцтво Михея не здійснилося б. Але оскільки народження у Віфлеємі було частиною Божого плану, сам цезар став (цілком не усвідомлено) знаряддям у Божих руках.

Згадка про мандрівку з Назарету до Віфлеєму більш, ніж лаконічна: «Пішов також і Йосиф з Галилеї, з міста Назарету в Юдею, в місто Давида, що зветься Віфлеєм, бо він походив з дому і роду Давида, щоб записатися з Марією, зарученою своєю, що була вагітна» (Лк 2, 5 – 7).

Віфлеєм

Віфлеєм (у давнину знаний як Єфрата) знаходиться приблизно 7 кілометрів на південь від Єрусалиму і розміщене на гірському пасмі, що сягає 170 м вище рівня моря. Порівняно недалеко пролягає головний шлях, що сполучує Хеврон і Єгипет. За часів Ісуса Христа Віфлеєм вважали за мало значиму місцевість. Але там проходили численні каравани і там торували шлях мандрівники, що подорожували з Єрусалиму до Єгипту.

З Назарету (що знаходиться на півночі в Галилеї) до Віфлеєму (що знаходиться в Юдеї) можна було вирушити дорогою, що веде на південь через Самарію, але правовірні євреї рідко подорожували тією землею, бо вважали її за нечисту. Вони частіше подорожували довшою дорогою, вздовж берегу річки Йордан аж до Єрихону, де вони повертали на захід до Єрусалиму.

Нам не відомо, яким маршрутом вирушили Марія з Йосифом, але у будь-якому випадку з огляду на карту випливає, що з Назарету до Віфлеєму близько 150 кілометрів по прямій. Треба визнати, що це багато, а тоді Марія була на дев’ятому місяці вагітності, а Йосиф мав бути старенький…

Втім насправді вік Йосифа не відомий. Традиція і побожні легенди зробили його старцем, щоб він краще пасував до Діви Марії. Але Йосиф міг також бути молодим чоловіком, як це показано у фільмі «Божественне нарородження» («The Nativity Story», 2006).

Дорога з Назарету до Віфлеєму

Навіть якщо вони обоє були молоді, то все одно ця подорож була випробуванням у їхній ситуації. Треба було подолати багато кілометрів гірською місцевістю для вагітної дівчини на дев’ятому місяці вагітності та ще й за умови неякісних доріг.

У тодішній Палестині дороги не були вкриті бруківкою (як це було вже у римській державі), а єдиним засобом пересування міг бути віслюк чи верблюд. Тоді шлях вів горами і переважно не з гірки, а під гору, крутою і звивистою дорогою.

Для тодішніх караванів на подолання шляху з Назарету до Віфлеєму треба було витратити три або чотири дні. Щодня долали близько 16 км. Окрім того з огляду на перепис населення скрізь панував натовп, тому було важко і виснажливо.

Канонічні Євангелії не вказують на існування вантажних тварин, але ми можемо припустити, що подружжя з Назарету використовували як засіб пересування якогось ослика, що перевозив їжу і найважливіші речі. Марія з Дитятком напевно провели три чи чотири ночі під відкритим небом, можливо у притулках, де через велику людність вони мусили спати на землі разом з іншими мандрівниками біля свого віслюка і верблюдів інших мандрівників.

Любов Марії та Йосифа

Загалом більше нічого не можемо сказати про цю мандрівку. Навіть апокрифи надають небагато даних на цю тему. Натомість я мушу визнати, що мені дуже сподобалося, що у фільмі «Божественне народження» (про який я вже згадував) мандрівка з Назарету до Віфлеєму була показана як час появи почуття любові між Йосифом і Марією, котра почала помічати, з яким добрим і шляхетним чоловіком вона заручилася тільки тому, що так вирішили її батьки.

На приклад, він ділився (таємно від Марії) своєю порцією їжі з віслюком (не здогадуючись, що він не зможе нічого затаїти перед дружиною). Він також врятував Марію, коли вона впала у швидкий потік води, коли вони переправлялися через брід, а на них напала змія.

Зворушливим є епізод, коли Марія омиває сплячому Йосифові поранені стопи і коли вони зізнаються один одному, що справді бояться того, що буде далі, хоча з довірою віддають свою долю Богові. Я міг би знайти суттєві застереження щодо цього фільму, але ці сцени, які вказують на їхню спільну подорож, насправді гарні. 

Джерело