28 листопада уся повнота Православної Церкви вступає у Різдвяний піст, час посиленої підготовки та очищення душі для того, щоб гідно зустріти народження Господа нашого Ісуса Христа, що зійшов з небес задля спасіння людства. Різдвяний піст — останній багатоденний у році, триває сорок днів, як і Чотиридесятниця, і закінчується 6 січня, у Навечір’я Різдва Христового, або Святвечір. У народі цей піст називають іще Пилипівкою, оскільки заговини припадають на день пам’яті святого апостола Филипа, 27 листопада.

Традиція посту перед Різдвом бере початок у древньому християнстві: Августин Блаженний, Амфросій Медіоланський, Лев Великий ще у 4 — 5 століттях згадують про нього. Тоді Різдвяний піст тривав, переважно, близько тижня; на Соборі 1166 р. його тривалість продовжили до 40 днів. За словами святителя Симеона Фессалонікійського, «піст Різдвяної Чотиридесятниці зображає піст Мойсея, котрий, постячи сорок днів і сорок ночей, отримав на кам’яних скрижалях накреслення слів Божих. А ми, постячи сорок днів, споглядаємо і приймаємо живе Слово від Діви, накреслене не на каменях, а втілене і народжене, і долучаємося до Його Божественної Плоті».
Мета Різдвяного посту полягає в тому, щоб ми змогли гідно підготуватися до Різдва Христового, очистивши себе покаянням та молитвою, щоб чистим серцем і душею змогли благоговійно зустріти новий етап у нашому житті — народження Сина Божого, Який являє себе світові. Чисті помисли, а ще — щире бажання слідувати Його Істині — це те, що ми можемо принести у дар Богонемовляті, Яке Народжується для всього Всесвіту, а отже — і для кожного із нас.
Різдвяний піст не такий суворий, як, скажімо, Великий. Розрізняють дві традиції: мирську і монастирську.Друга — суворіша: за Уставом, окрім м’яса, молочних продуктів, яєць, у понеділок, середу і п’ятницю забороняється також риба, вино та олія. У вівторок та четвер, — дозволено їжу з рослинною олією, а у суботу та неділю — ще й рибу. У великі свята, наприклад, Введення в храм Пресвятої Богородиці, в храмові свята і в дні пам’яті великих святих, якщо вони припадають на вівторок або четвер, також їдять рибу. Якщо ж свято припадає на середу чи п’ятницю, то послаблення посту поширюється тільки на вино та олію. Рекомендації для мирян зазвичай легші, а щоб поститися за Уставом, слід брати благословіння у духівника. Миряни у грудні в понеділок, середу і п’ятницю можуть їсти страви з олією, у вівторок, четвер та вихідні — рибу. З 2 по 6 січня піст посилюється, і в ці дні навіть у суботу та неділю риба не благословляється. Зрозуміло, що для дітей, людей немічних, вагітних і годуючих жінок, тих, хто важко працює, з благословення священика правила посту послаблюються.
Проте, пам’ятаймо у першу чергу, що утримання від їжі без молитви і покаяння — це звичайна дієта. Піст тілесний, без посту духовного, нічого не приносить для спасіння душі. Справжній піст пов’язаний із молитвою, покаянням, із боротьбою проти власних пристрастей, викоріненням зі свого життя зла, неправди, із прощенням образ, із помірністю у подружньому житті, із виключенням надмірних веселощів, перегляду телевізора, вечорниць, ворожінь тощо. Не забуваймо, що так звані “андріївські ворожіння” на долю, на судженого і т. п., популярні у народі, є, ніщо інше, як язичництво, і Церква засуджує таке дозвілля. «Ті, хто віддаються чарівникам, або іншим подібним, щоб дізнатися від них, що сходять їм відкриття, згідно з колишніми батьківськими про них постановами, підлягають правилу шестирічної єпитимії. Тій же єпитимії піддавати і тих, що вимовляють ворожіння про щастя, про долю, а також і так званих заклиначів, виробників талісманів і чаклунів. Хто поринув в це, і той, хто не відмовляється від таких згубних язичницьких вигадок, визначаємо зовсім викидати з Церкви, як священні правила велять»
(61 правило VI Вселенського собору).
«Хто молиться з постом той має два крила, що легші самого вітру; він швидше вогню і вище землі; тому, такий особливо є ворогом і воїном проти демонів, так як немає сильніше людини, що щиро молиться і постить», — навчає нас Іоанн Златоуст. Нехай за молитвами святих, пам’ять яких ми відзначатимемо під час посту, — святої великомучениці Катерини, апостола Андрія Первозванного, святої великомучениці Варвари, святителя Миколая Мирлікійського, — Милосердний Господь дарує нам смирення і сили, аби достойно пройти цей період, щоб у Різдвяну ніч єдиним серцем і устами славити Його ім’я і співати з Силами Небесними: “Слава в вишніх Богу і на землі мир…”.

Джерело