Говоріть братам вашим: “Мій народ”, і сестрам вашим: “Помилувана”. 2Судіться з вашою матір’ю, судіться; бо вона не дружина Моя, і Я не чоловік її; нехай вона відкине блуд від лиця свого і перелюбство від грудей своїх, 3щоб Я не роздяг її донага і не виставив її, як у день народження її, не зробив її пустелею, не обернув її на землю суху і не уморив її спрагою. 4І дітей її не помилую, тому що вони діти блуду. 5Бо блудодіяла мати їхня й осоромила себе та, яка зачала їх; бо говорила: “піду за коханцями моїми, які дають мені хліб і воду, вовну і льон, єлей і напої”. 6За те ось, Я перегороджу шлях її тернами й обнесу її огорожею, і вона не знайде стежок своїх, 7і поженеться за коханцями своїми, але не наздожене їх, і буде шукати їх, але не знайде, і скаже: “піду я, і повернуся до першого чоловіка мого; бо тоді краще було мені, ніж тепер”. 8А не знала вона, що Я, Я давав їй хліб і вино та єлей і примножив у неї срібло і золото, із якого зробили ідола Ваала. 9За те Я візьму назад хліб Мій у його час і вино Моє у його пору і відберу вовну і льон Мій, чим покривається нагота її. 10І нині відкрию сором її перед очима коханців її, і ніхто не візьме її з руки Моєї. 11І припиню у неї всякі веселощі, свята її і новомісяччя її, і суботи її, і всі торжества її. 12І спустошу виноградні лози її і смоковниці її, про які вона говорить: “це у мене подарунки, які надарували мені коханці мої”; і Я перетворю їх на ліс, і польові звірі поїдять їх. 13І покараю її за дні служіння Ваалам, коли вона кадила їм і, прикрасивши себе сережками і намистами, ходила за коханцями своїми, а Мене забула, – говорить Господь. 14Тому ось, і Я захоплю її, приведу її в пустелю, і буду говорити до серця її. 15І дам їй звідти виноградники її і долину Ахор, у переддень надії; і вона буде співати там, як у дні юности своєї і як у день виходу свого із землі Єгипетської. 16І буде у той день, – говорить Господь, – ти будеш кликати Мене: “чоловіче мій”, і не будеш більше кликати Мене: “Ваале*”. 17І відкину імена Ваалів від уст її, і не будуть більше згадувані імена їх. 18І укладу в той час для них союз із польовими звірами і з птахами небесними, і з плазунами на землі; і лук, і меч, і війну знищу від землі тієї, і дам їм жити у безпеці. 19І заручу тебе Мені повік, і заручу тебе Мені у правді і суді, у благості й милосерді. 20І заручу тебе Мені у вірності, і ти пізнаєш Господа. 21І буде у той день, Я почую, – говорить Господь, – почую небо, і воно почує землю, 22і земля почує хліб і вино і єлей; а ці почують Ізреель. 23І посію її для Себе на землі, і помилую Непомилувану, і скажу не Моєму народу: “ти Мій народ”, а він скаже: “Ти мій Бог!”